В умовах воєнного стану чоловіків масово мобілізують, а законодавство щодо по правил мобілізації змінюється. Тому нерідко виникають питання, кого і з якого віку можуть відправити на війну.
Для роз’яснення РБК-Україна звернулося до керуючої АБ “Тетяни Даниленко” адвоката Тетяни Даниленко.
Військовозобов’язаний та призовник: у чому різниця
За термінами “військовозобов’язаний” і “призовник” стоять юридично різні речі. І обов’язки перед законом у них теж різні, зазначає Тетяна Даниленко.
Призовник – це чоловік у віці від 16 до 25 років, який приписаний до призовної дільниці, тобто взятий на відповідний військовий облік та який підлягає призову на строкову військову службу.
Військовозобов’язаний – людина, яка перебуває у запасі для комплектування Збройних Сил України на особливий період, зокрема під час дії воєнного стану. Військовозобовʼязаною людина стає у разі досягнення 25-річного віку або після закінчення кафедри військової підготовки та отримання відповідного офіцерського звання.
“Простою мовою, призовників призивають на строкову військову службу, а військовозобов’язаних призивають під час мобілізації при дії особливого періоду та воєнного стану. Під час дії воєнного стану в Україні призов на строкову військову службу не здійснюється. Наразі мобілізують лише військовозобов’язаних, тобто тих, хто перебуває в запасі по досягненню 25-річного віку або ж закінчення кафедри військової підготовки”, – звертає увагу адвокат.
Чоловіки з 18 до 25 років зараховуються до категорії призовників – приписуються до призовної дільниці і можуть піти служити до війська добровільно за контрактом.
Хто має перебувати на військовому обліку
Згідно з нещодавно прийнятою постановою КМУ від 16 серпня 2024 р. № 932, чоловіки віком з 16 до 25 років будуть автоматично ставати на військовий облік як призовники, зокрема і ті, хто перебуває за кордоном, зазначає юрист.
“Юнаків, що оформлюватимуть паспорт, автоматично внесуть до реєстру “Оберіг” без проходження ВЛК. Це стосуватиметься і тих, хто проживає за кордоном і оформлює собі паспорт в офіційних українських представництвах”, – пояснює Тетяна Даниленко.
Законодавство визначає низку випадків взяття на військовий облік військовозобов’язаних (п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ “Про військовий обов’язок та військову службу”). Це стосується тих, хто:
- звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;
- призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених ч. 11 ст. 1 цього закону;
- припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до закону України “Про альтернативну (невійськову) службу” та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних;
- військовозобов’язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
- набули громадянство України і згідно з цим законом підлягають взяттю на облік військовозобов’язаних;
- зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
- відповідно до ст. 18 цього закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;
- які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
- звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
- які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;
- які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.