У середині ХХ століття Хмельницький переживав один із найдинамічніших періодів у своїй історії. Зміна назви, відновлення після війни, активна індустріалізація та розбудова нових районів – усе це перетворило місто з невеликого повітового центру на ключовий осередок Поділля.
60-ті роки ХХ століття стали для Хмельницького десятиліттям великої перебудови. Відбулося розширення території, модернізація транспорту і військової інфраструктури. У мережі з’явилися архівні фото того періоду.
До середини ХХ століття місто мало довгу історію зміни назв. Стародавні Плоскирівці, пізніший Плоскирів та Проскурів, у 1954 році перейменували на Хмельницький. Саме цей рік став точкою відліку нового етапу: місто отримало статус адміністративного центру області і стало головним адміністративно-політичним вузлом регіону.
Після війни до міста приєднали навколишні села, зокрема Гречани та Заріччя, і вони швидко перетворилися на великі житлові масиви. Одночасно тривала інтенсивна житлова забудова – типові “хрущовки” і нові мікрорайони проростали на місці колишніх околиць.
У центрі міста з’явилися модерні будівлі: адміністративні установи, школи, кінотеатри, магазини та об’єкти інфраструктури.
Саме в цей період Хмельницький стрімко став одним із найбільших промислових центрів. У місті почали працювати заводи, відомі на увесь СРСР:
- Завод трансформаторних підстанцій – провідний виробник обладнання для залізничного транспорту.
- “Катіон” – один із найбільших підприємств СРСР, що виготовляв конденсатори.
- ДП “Новатор” – єдиний у СРСР виробник спеціальної авіаційної техніки.
- Заводи індустріально-будівельної, легкої та харчової промисловості.
Прибуття великої промисловості створило тисячі робочих місць. На роботи приїжджали люди з усієї області та з інших регіонів, що сприяло швидкому зростанню населення.
У 60-х роках відкрили технологічний інститут – нині Хмельницький національний університет. Він став першим вищим навчальним закладом міста і залучив до Хмельницького науковців, інженерів і студентів з різних куточків країни.
Холодна війна зробила Хмельницький важливим стратегічним пунктом. У 1956 році в місто прибула 17-та гвардійська мотострілецька дивізія, а з 1961-го – підрозділи 19-ї ракетної дивізії. Саме з цього часу в області було розгорнуто позиції ракет РВСП – радянських міжконтинентальних балістичних ракет.
Велика кількість військових формувань принесла місту нову інфраструктуру, військові містечка та гуртожитки, збільшення кваліфікованих кадрів, додаткові інвестиції.
А вже у 1970 році тут заснували Хмельницьке вище артилерійське командне училище, яке стало одним із найзначніших військових навчальних закладів України.
