Тисячі українців роками копалися на своїх грядках, вирощували картоплю, огірки, закривали банки — але при цьому навіть не здогадувались: офіційно земля їм не належить. А зараз, під час війни, це може вилізти боком.
У багатьох приватні ділянки біля будинку — без жодних документів. Просто користувалися з покоління в покоління, мовляв, так було завжди. Але «Земельний фонд України» б’є на сполох: у законі є механізм узаконення — і варто встигнути ним скористатись, доки не пізно, передає портал Експерт з посиланням на Новини.Live.
Можна приватизувати — але є нюанси
Мова про так звану «приватизацію за давністю користування». Тобто якщо ви роками володіли й користувалися землею — публічно, без перерв, із впевненістю, що вона ваша — то за певних умов можете оформити її офіційно.
Але просто сидіти й чекати нічого не дасть. Треба підтвердити:
- що користування було добросовісним і відкритим;
- що ділянка не була в оренді чи приватній власності іншої особи;
- що фактично ви її обробляли — сіяли, садили, огороджували, тощо;
- і що це триває мінімум 15 років без перерв.
Чому саме зараз?
Воєнний стан не скасовує право власності, але через обмежений доступ до реєстрів багато хто відкладає оформлення «на потім». А потім — може бути запізно. Місцева влада вже має інструменти для перерозподілу землі: наприклад, якщо потрібно для переселенців або громадських потреб. І якщо ваша ділянка не оформлена — ви просто втрачаєте на неї право.
До того ж, спрощені процедури реєстрації під час війни можуть зіграти вам на руку — але не вічно. Вже були випадки, коли люди втрачали городи, які обробляли десятиліттями, бо не мали паперів.
Що робити?
- Зберіть докази: старі фото, свідчення сусідів, акти від місцевої ради, чеки на господарчі товари, будь-що.
- Порадьтесь з юристом: він перевірить статус землі, шанси на оформлення, підготує пакет документів.
- Подайте заяву: або до місцевої ради — з проханням надати землю у власність, або до суду — щоб офіційно визнати ваше право за давністю користування.
І головне: не зволікайте. Закон на вашому боці — але тільки тоді, коли ви самі дієте.
