У Львові розгорілася незвична мовна дискусія після появи на міських трамваях рекламного слогану “Перше слово мого кота — “Мяу!””. Місцевий публіцист розкритикував цей напис і заявив, що коти в українській традиції “повинні нявкати, а не мяукати”, натякаючи на недоречність використання звукової кальки з російської мови.
На його думку, виробники реклами мали би орієнтуватися на українські норми, а не на звичні російські форми. Ця історія стала приводом для ширшої розмови про ситуацію з мовою в Україні.
Мовна ситуація в молодіжному середовищі
Загальноукраїнський контекст, як зазначають фахівці, залишається непростим. За словами журналістів і освітян:
- у Києві серед молоді російська все ще широко використовується у повсякденному спілкуванні;
- кількість підлітків, які говорять українською, за даними МОН, зменшується;
- за моніторингом “Дзеркала тижня”, до 82% школярів у столиці користуються російською на перервах — показник, який у багатьох викликає занепокоєння.
Попри це, навіть наявні 18% україномовних школярів експерти називають важливим зрушенням, яке демонструє зміну тенденцій у середовищі, де тривалий час домінувала російська.
Проблеми медіа з українською: найчастіші помилки
Окрему увагу автор матеріалу приділив мовній якості українських медіа, зокрема текстам у провідних виданнях. Серед типових помилок, які постійно потрапляють у новини:
- кальки з російської (“відправляється” замість “вирушає”, “нестиковка” замість “неcтикування”);
- неправильне вживання слів (“чисельний” замість “численний”);
- російські вирази, підмінені “українізованими” формами (“перепросив перед кимось” замість “перепросив когось”);
- ігнорування кличного відмінка (“Валерію” замість “Валеріє”);
- небажання відмінювати іншомовні слова (“дивіться на ютуб”, замість “у ютубі”).
Автор підкреслює, що такі помилки ускладнюють формування якісного інформаційного простору.
“Мова котів” як символ ширших процесів
На перший погляд дискусія про те, як має “говорити” кіт — “мяу” чи “няв” — може виглядати дрібницею. Але у контексті війни та постійної боротьби за український культурний простір вона стала своєрідним маркером:
- рівня мовної свідомості суспільства;
- чутливості до кальок;
- готовності очищати публічний простір від російських штампів.
Наприкінці публіцист іронізує над низкою кумедних ситуацій з соцмереж, де користувачі хибно трактують окремі українські слова, зокрема “журавлина” та заклик “Геть катів!”.
Висновок
Тема мови, за спостереженнями експертів, залишається однією з найболючіших для українського суспільства. Вона зачіпає не лише граматику чи правильність вживання слів, а й питання ідентичності, опору російській культурній експансії та формування нової мовної норми.
