16 січня набув чинності закон 4502-ІХ, яким в Україні запроваджується інститут множинного громадянства (підданства). Документ передбачає, що громадяни України зможуть набувати громадянства інших держав, перелік яких визначатиме Кабінет Міністрів України. Про це повідомляє “Стіна”.
Водночас громадяни таких країн матимуть право на набуття українського громадянства за умови дотримання загальних вимог законодавства та складання передбачених іспитів.
У листопаді Кабмін визначив перші п’ять країн, мешканці яких зможуть отримати український паспорт із множинного громадянства.
Як зазначається, майже всі ключові питання щодо множинного громадянства не врегульовані безпосередньо законом про множинне громадянство, а регулюватимуться окремими підзаконними актами чиновників.
«Легальною» підставою перебування у множинному громадянстві буде отримання громадянином України громадянства держави зі списку Кабміну. Аналогічне правило працюватиме і щодо іноземців, які бажають отримати український паспорт.
Чіткий перелік країн містився у першій версії документа – законопроекті Президента 10425. Проте фінальна версія законопроекту 11469, який було прийнято, дає повноваження визначати цей перелік чиновникам.
Оскільки для цього не потрібні будуть зміни до закону, Кабмін зможе на свій розсуд у будь-який момент змінити перелік таких країн, що не надає правової визначеності.
«Основна новела в цьому законі – це те, що Кабмін визначає список країн, з якими можливе множинне громадянство. Це буде, мабуть, найреперніша точка при реалізації цього закону. Навколо чого, швидше за все, продовжуватимуться дискусії.
Попередній список обговорювався під час опрацювання законопроекту не один раз. Це країни ЄС та НАТО, іноді додавалися країни G7. Але яким він буде зрештою, побачимо. На наш погляд, це мають бути країни, які підтримують суверенність України, виступають проти цієї війни та Росії.
Законом встановлено, що при формуванні цього списку Кабінет міністрів повинен враховувати, що ці країни є членами ЄС, а також звертати увагу на те, чи країни підтримували санкції, які були введені проти Росії. Кабмін окремим дорученням має визначити, який саме орган буде головним відповідальним за формування такого списку», – наголосила голова ГТС.
Нагадаємо, у липні Володимир Зеленський намітив приблизний перелік таких країн.
«Поступово визначатимемо коло країн, з якими відкриватимуться відповідні процедури. Це насамперед такі країни, як Німеччина, Польща, Чехія, держави Балтії. А далі – відповідні консультації з прем’єр-міністром України, міністром закордонних справ та паном спікером», – сказав він.
Тоді Зеленський наголосив, що далі треба думати і про Канаду, інші країни, де багато українців і де так Україну сильно підтримують. «Це також важливий аспект – які країни традиційно з нами, традиційно нас підтримують, теплі для українців та важливі для України», – заявив він.
Щодо виконання військового обов’язку, то тут, як зазначила глава Міграційної служби, питання також регулюватиметься урядом.
«У законі про військовий обов’язок та військову службу є конкретні норми про те, що чоловік, який набув громадянства України, і вже відслужив у державі, звідки прибув, не має у нас проходити службу, обов’язкову для чоловіків у мирний час. Це не стосується воєнного часу та мобілізації. Як це буде під час війни, має визначити Міністерство оборони», – зазначила Науменко.
Щодо надання соціальної допомоги громадянам України, які, наприклад, мають друге громадянство США і там проживають, то Науменко також зазначила, що це питання регулюватиметься окремими актами урядових органів.
«Це питання до Міністерства соціальної політики та Пенсійного фонду. Вони мають визначити, яким чином формуватимуть пенсійне страхування, соціальне страхування», – наголосила вона.
Аналогічно – із наданням безкоштовної медичної допомоги, на яку згідно з Конституцією мають право громадяни України.
«Має надаватися. Але питання пенсійного забезпечення, соціальних виплат щодо народження, настання нещасного випадку – залежатимуть від тієї політики, яку сформує орган, який відповідає за це», – зазначила голова ГТС.
