Російські обстріли створюють реальну загрозу обвалення внутрішнього радіаційного укриття на Чорнобильській атомній електростанції — об’єкті, де 1986 року сталася найбільша ядерна катастрофа. Про це в інтерв’ю агентству AFP повідомив директор ЧАЕС Ігор Тараканов, наголосивши, що пошкодження, зафіксовані цього року, суттєво підривають рівень безпеки станції.
З початку повномасштабної війни Чорнобильська зона неодноразово зазнавала атак з боку Росії, що викликає серйозні побоювання щодо здатності об’єкта утримувати радіоактивні матеріали у безпечних межах. Вже у лютому 2022 року, одразу після захоплення станції російськими військовими, було пошкоджено ключові елементи інфраструктури. Одним із найбільш критичних епізодів стало руйнування частини зовнішнього захисного контуру, що призвело до втрати низки функцій системи безпеки.
Пошкодження та наростаюча загроза
У лютому 2025 року ситуація посилилася: внаслідок удару російського безпілотника було пошкоджено верхню частину зовнішньої оболонки захисної споруди. Це викликало масштабну пожежу та завдало серйозної шкоди конструкції, яка відіграє ключову роль у запобіганні поширенню радіації.
За словами Тараканова, новий безпечний конфайнмент (NSC) втратив кілька критично важливих функцій, а їхнє відновлення може зайняти від трьох до чотирьох років. Після інциденту Міжнародне агентство з атомної енергії заявило, що споруда більше не здатна повноцінно виконувати споконвічно закладені захисні завдання, включаючи надійне утримання радіоактивних речовин.
Ризик нових ударів
Глава ЧАЕС попереджає, що повторна атака — ракета чи дрон — може виявитися фатальною для внутрішнього укриття. За його словами, навіть удар поряд з об’єктом здатний викликати сильні вібрації , які можна порівняти з локальним землетрусом. Він зазначив, що попадання ракети, зокрема типу «Іскандер», безпосередньо в район саркофагу або поблизу нього може призвести до руйнування конструкції. Гарантувати, що укриття витримає такий удар, неможливо. Це, за словами Тараканова, є основною та найбільш небезпечною загрозою на сьогоднішній день. Особливу вразливість створює той факт, що початковий саркофаг зводився в екстреному режимі після аварії 1986 року і не вміщує сучасні військові навантаження.
Радіаційна обстановка та відновлювальні роботи
Незважаючи на серйозність ситуації, директор станції запевнив, що радіаційне тло на території ЧАЕС залишається стабільним і не перевищує допустимих значень. Однак відновлення пошкоджених елементів укриття ускладнюється як масштабом руйнувань, так і загрозами безпеки, що продовжуються.
Пожежа, що виникла після атаки, залишила безліч дрібних пошкоджень в оболонці споруди. Зокрема, близько 300 отворів з’явилися під час гасіння вогню, і всі вони вимагають герметизації, щоб запобігти подальшому ослабленню конструкції.
За словами Тараканова, роботи з відновлення продовжуються, але в умовах постійної небезпеки та обмеженого доступу повернення об’єкту повної надійності та функціональності вимагатиме значного часу.
Міжнародне занепокоєння
Ситуація довкола Чорнобильської АЕС викликає тривогу у міжнародних організацій, включаючи МАГАТЕ. Чорнобиль залишається не лише критично важливим об’єктом для України, а й елементом глобальної безпеки. Будь-які пошкодження в цій зоні можуть мати наслідки далеко за межами країни, торкнувшись екології та здоров’я людей в інших регіонах.
Хоча станція остаточно припинила роботу ще у 2000 році, на її території, як і раніше, зберігаються небезпечні радіоактивні матеріали. Саме тому стан захисних споруд залишається питанням міжнародного значення.
Ушкодження конструкцій Чорнобильської АЕС, особливо зовнішнього радіаційного укриття, посилюють ризики техногенної катастрофи. Кожен новий удар по об’єкту може призвести до непередбачуваних наслідків, тому відновлення захисних систем та забезпечення безпеки станції залишаються одним із ключових завдань як для України, так і для світової спільноти.
