В Україні змінюється підхід до проблеми самовільного залишення військової частини (СЗЧ), масштаби якої змусили державу шукати баланс між можливістю повернення та жорстким покаранням. Для одних військових закон відкриває шлях назад у стрій, для інших — передбачає реальні тюремні строки до 10 років.
Про це повідомив секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Роман Костенко. За його словами, держава свідомо розмежувала тих, хто оступився вперше, і тих, хто свідомо ухиляється від служби в умовах війни.
Чинне законодавство дозволяє уникнути кримінальної відповідальності лише за чітко визначених умов. “Пробачення” можливе, якщо СЗЧ або дезертирство стало першим правопорушенням, військовий добровільно повернувся або заявив про готовність продовжити службу, а командир чи слідчий дали згоду на поновлення. У такому разі кримінальне провадження може бути закрите.
Втім, цей механізм діє не для всіх і не безстроково. Якщо військовослужбовець не виходить на зв’язок, ігнорує можливість повернення або повторно залишає частину, СЗЧ кваліфікується як тяжкий злочин, вчинений в умовах воєнного стану.
Покарання у таких випадках є жорстким і реальним. За самовільне залишення місця служби суди призначають від 5 до 10 років позбавлення волі. Це не умовні терміни — вже є вироки, за якими мобілізовані отримували 5–7 років ув’язнення за те, що поїхали додому і не повернулися до частини.
Окрім тюрми, на військового чекають серйозні фінансові наслідки. З моменту фіксації СЗЧ повністю припиняється виплата грошового забезпечення. Час перебування поза частиною не зараховується до вислуги років і пенсійного стажу. Також призупиняються соціальні пільги та гарантії як для самого військового, так і для його родини.
У парламенті наголошують: можливість “легального повернення” — це обмежене в часі вікно. Для тих, хто не скористається ним і не повернеться до служби, наслідки будуть неминучими.
