Стало відомо, які міста Польщі найбільше потребують українських працівників.
Як повідомили у міжнародній компанії з працевлаштування Gremi Personal, за першу половину липня надійшло 2580 запитів на українських працівників.
Найбільше вакансій було у таких містах (воєводствах):
— Гданськ — 484 вакансії;
— Вроцлав — 236 вакансій;
— Катовіце — 233 вакансії;
— Познань — 232 вакансії;
— Лодзь — 220 вакансій.
Цікаво, що столиця Польщі, Варшава, не потрапила до списку міст, що найбільше конкурують за українців. В агенції пояснюють — заводи, фабрики та будь-які великі виробництва знаходяться далеко від столиці, в якій здебільшого передбачена робота в офісах. Однак фахівці помітили зміни у тренді працевлаштування.
«Наразі попит на фахівців з високим рівнем компетенцій зростає у геометричній прогресії. Це пов’язано із масовим відкриттям українських компаній у Польщі, які також віддають перевагу своїм громадянам. Це гарна новина для високопрофесійних українців, які через війну були змушені працювати на роботах нижче їх компетенції», — розповіла Анна Джоболда, директорка департаменту рекрутації Gremi Personal.
Також агенція повідомила, скільки за одну робочу годину пропонують найзатребуванішим технічним спеціалістам:
— зварник — 30 злотих (275 грн);
— працівник м’ясного цеху — 28 злотих (256 грн);
— електрик — 27 злотих (248 грн);
— монтажник металоконструкції – 27 злотих (248 грн);
— столяр — 26 злотих (238 грн).
У той же час вакансії, які пропонують жінкам, мають дешевшу оплату праці:
— карщиця (оператор погрузника) — 25 злотих (230 грн);
— помічниця повара в готель — 22 злотих (202 грн);
— робітниця на мийку підприємства — 21 злотих (193 грн);
— робітниця на виробництво напівфабрикатів — 20 злотих (184 грн);
— швачка сумок — 20 злотих (184 грн).
«На українцях тримається дуже велика частка економіки Польщі. Майже всі сфери економіки, де використовується низькокваліфікована і фізична праця, дуже сильно залежать від українців, починаючи від металургії, будівництва, суднобудування та закінчуючи логістикою, м’ясною, рибною, легкою промисловістю. Тому польські роботодавці конкурують між собою за українських працівників», — додала Джоболда.
