Український поет та музикант Сергій Жадан розповів про настрої містян у Харкові, де він залишається з перших днів повномасштабного вторгнення.
За словами письменника, місто, яке розташоване дуже близько до російського кордону, завжди було проукраїнським, а з початком війни люди стали ще більш усвідомленими, повідомляють Економічні Новини з посиланням на Obozrevatel
Активні бойові дії у Харкові продовжуються з 24 лютого. Це спонукало тисячі харків’ян, які раніше зовсім не цікавилися політикою та війною, піти у волонтери. “Це такий собі феномен”, – прокоментував Жадан в інтерв’ю Аліні Доротюк для її YouTube-каналу.
“Відразу активізувався цей волонтерський рух. Це такий феномен. Він у Харкові завжди був потужним та креативним – наш волонтерський сектор з 2014 року. А тут раптом волонтерами стали, волонтерами виявилися, у волонтери пішли тисячі людей. Дослівно тисячі людей. З’явилися десятки хабів, якихось центрів, платформ. Люди стали допомагати і армії, і цивільним. І це був досить зворушливий момент, коли ти бачив, як харків’яни та харків’янки, які до цього не дуже цікавилися політикою, війною, стали на захист свого міста, а відповідно і своєї країни”, – поділився письменник.
Жадан наголосив, що навішування Харкову тавра проросійського міста було завжди дуже несправедливим. Після початку повномасштабної війни місто раз і назавжди позбулося його, переконаний митець.
“Харків, у моєму розумінні, завжди був проукраїнським містом. Я про це постійно говорив. І те, що хтось його до останнього вважав такою не дуже надійною ланкою нашої оборони, мені здається, це було дуже образливо, і Харків показав, що таке ставлення до нього – незаслужене. Харків – українське місто. Харків почав чинити опір. По-перше, дуже активно і дуже добре включилися наші військові. З’явилася велика кількість добровольців, які пішли одразу воювати”, – зазначив Жадан.
Журналістка згадала слова музиканта-військового Тараса Тополі, який казав, що у Харкові багато людей із проросійською позицією.
Письменник відповів на цю заяву: “Це дуже суб’єктивне враження. Мені подібна заява видалася не дуже коректною. Я розумію, що це могло бути сказано на якихось емоціях… Він не казав, що всі харків’яни мають проросійські настрої. Він сказав про певну частину. Настрої різні, але вони і в Києві різні, і у Львові можна знайти прихильників “русского міра”. Небагато, але можна. Тут важливо акцентувати на позитивних моментах, яких більш ніж достатньо”.
