Соціологи заявили, що жінки, які вийшли заміж за багатого чоловіка та змушені сидіти вдома, служать "культурним громовідводом для суспільного осуду". Але, насправді, вони намагаються багато працювати, щоб виправити свій спосіб життя.
Рейчел Шерман, соціолог, досліджувала долі заможних жінок у віці від 30 до 40 років. Усі вони були одруженими з фінансистами, які заробляють від 400 тисяч до 2 мільйонів доларів на рік. Жінки мали вищу освіту та багатий професійний досвід – у сфері медицини, юриспруденції або моди. Однак, все одно відчували себе “винними в соціальному статусі”.
Ці жінки докладали чимало зусиль, щоб виправдати свій статус, “заробити” наявний достаток.
“Він – годувальник, а я ні. Але я так багато роблю для сім’ї, що ви не можете дорікнути мені в тому, що я нероба”, – приблизно так говорили співрозмовниці Рейчел.
Одна зі співрозмовниць навіть підрахувала “зарплату” на основі всього, що робила по дому та для сім’ї.
Подружжя успішних бізнесменів уважало, що було б краще, якби чоловіки оцінювали їхню роботу гідно. В деяких випадках самі чоловіки ускладнювали дружинам життя, дорікаючи їх зайвими витратами.
У ситуації, коли відбувалася зміна ролей, і дружини заробляли більше, чоловіки не відчували такого сильного тиску, оскільки жінки намагалися віддячити чоловіків за підтримку та надійний тил. Вони не контролювали витрати чоловіків і доручали їм роль в деяких ділових питаннях.
Шерман заявила, що гендерні стереотипи в розподілі ролей відіграють велику роль, перетворюючи жінок-домогосподарок в “мішень культурного презирства”.
“Це означає, що жінки тримають головний удар соціального засудження багатства. Саме стереотипи змушують людей питати, чого “заслуговують” ці жінки і на якій підставі”, – додала вона.
