За словами президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена, Україна зможе вступити до НАТО, коли "всі союзники погодяться та умови будуть виконані".
Про якісь виключення чи спрощення в цьому контексті для України наразі не йдеться. Тож в МОУ, за останній час, вже двічі звітували про те, як імплементують стандарти НАТО в українській армії. Та паралельно, від деяких, вже реалізованих вимог НАТО, окремі підрозділи оборонного відомства почали відмовлятися.
Так, після нещодавньої зустрічі з міністром оборони США Ллойдом Остином, глава МОУ Рустем Умєров повідомив про те, в Міноборони та ЗСУ вже запроваджено 280 стандартів НАТО зі 1135.
Також, за словами заступника Міністра оборони Дмитра Кліменкова, в МОУ запустили нову систему закупівель за стандартами НАТО. Вона полягає в тому, що збройні закупівлі тепер проводитиме «Агенція оборонних закупівель», а тилові – «Агенція закупівель у сфері оборони» (ДП «Державний оператор тилу»).
«Агенція оборонних закупівель» вже розпочала контрактування усіх оборонних договорів. Перший результат – вдвічі зменшились терміни розгляду комерційних пропозицій. Це дуже важливо під час війни», – додав Кліменков.
Разом з тим, окремі ініціативи утворених на вимогу НАТО нових закупівельних структур суперечать тепер стандартам самого Альянсу. Йдеться про ініціативу ДП «Державний оператор тилу» відмовитися від системи харчування ЗСУ за каталогом. Ця “каталожна” реформи стартувала в Україні, на вимогу стандартів НАТО, у 2015 році. Її суть полягала в тому, аби “послуга харчування”, яка надається постачальниками МОУ включала в себе не лише перелік окремих продуктів, а по-перше, значну їх кількість (понад 400 позицій їжі на вибір), а по-друге – доставку, пакування, зберігання та освіження цих продуктів.
Однак, на початку листопада керівник Державного оператора тилу Арсен Жумаділов анонсував відмову від цих стандартів НАТО у харчуванні ЗСУ. Натомість він запропонував розділити товарну і логістичну складову, як це було до 2015 року. Закуповувати продукти, за його словами, треба окремо, а послуги з їх доставки окремо. Крім того, йдеться також про значне скорочення переліку продуктів. Замість каталогу з 400 позицій, купуватимуть всього 30-35 із них. І таке скорочення раціону та вибору їжі для військових у ДП аргументують необхідністю економії бюджетних коштів.
Реформа, спрямована на відмову від стандартів НАТО у харчуванні ЗСУ, як заспокоюють експерти та народні депутати, поки відбувається лише на словах Жумаділова, і навряд в такому вигляді її дозволять йому реалізувати, зокрема, Верховна рада та Громадська антикорупційна рада при Міноборони.
“Чинний Каталог, це – стандарт НАТО. Він включає саме 409 позицій, тому що в ньому все зав’язане на калорійності. Щоб зараз з Каталогу щось викинути чи додати, треба посадити Науково-дослідний інститут та перерахувати калорійність бійця на день. Бо калорійність солдата в місці постійної дислокації, калорійність солдата під час ведення бойових дій, калорійність солдата на лікарняному ліжку – це все різні показники. І Каталог дозволяє начпроду її досить легко прораховувати, коли він робить замовлення продуктів. Так огульно говорити про те, що ми зараз щось викинемо з Каталогу або додамо – без добре пропрацьованої нормативної бази і прорахованої калорійності – не можна. Якщо навіть перші особи МОУ таке заявляють, то я вважаю, що вони не достатньо володіють питанням”, – пояснила представниця Громради МОУ Дана Ярова.
Харчування українського військового на добу становить зараз приблизно 115-120 грн. І це не зависока, а, навіть, занизька ціна, каже експертка. Тому куди ще більше економити на їжі для ЗСУ – поки не зрозуміло.
Нагадаємо, Україна проголосила курс до НАТО, і у 2019 році до Конституції України були внесені відповідні зміни. 11 липня 2023 року, саміт НАТО у Вільнюсі ухвалив рішення щодо України, як країни яка стане членом Альянсу без ПДЧ.
