В Україні запропонували звільнити волонтерів від призову до військової служби під час мобілізації. Відповідний законопроект №10251 зареєстровано у стінах парламенту. Чи дійсно потрібно волонтерів зробити "особливими" серед чоловіків призовного віку і які ризики для нашої країни несе ця нова законодавча ініціатива.
Всі рівні, але є рівніші?
Дивно, але факт: у той час, коли поточна мобілізація ледь покриває потреби України, коли правоохоронці постійно намагаються прикрити різні лазівки для ухилянтів, у Верховній раді з’являється документ, ухвалення якого може розширити перелік осіб, які мають право на відстрочку. А значить – з’явиться ще одна лазівка.
На перший погляд, законодавча ініціатива є цілком благородною – волонтери ще з 2014 року відіграють дуже важливу роль у справі забезпечення українських військовослужбовців та військових підрозділів усім необхідним. Найчастіше, зізнаємося чесно, замінюючи собою багато державних інституцій. Чому б таким людям не дати броню, прирівнявши їх до співробітників стратегічно важливих підприємств? Чи навіть до народних депутатів?
Але питання виникають одразу після прочитання перших пропозицій законопроекту. Так, згідно з документом, волонтер, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, повинен відповідати таким критеріям:
– громадянин України військовозобов’язаного віку, що працює (не менше ніж на 0,75 ставки) або займається підприємницькою діяльністю (і не має податкових заборгованостей);
– офіційно займається волонтерською діяльністю (входить до Реєстру волонтерів, має посвідчення волонтера затвердженого зразка);
– має підтверджуючі документи, що у поточному чи попередньому місяці здійснював волонтерську діяльність.
Тут насамперед треба пояснити, що таке Реєстр волонтерів. Це база даних, яка ведеться Державною податковою службою. Реєстр потрібний для волонтерів, які збирають кошти на благодійність на свої особисті картки. За даними ресурсу Оpendatabot, станом на середину червня 2023 року в Україні зареєстровано близько 5 тисяч таких офіційних волонтерів.
І виникають резонні питання – а ті, хто не збирає гроші на свої банківські картки, а просто вирішує масу логістичних проблем, допомагає при переправленні необхідних військових вантажів через кордон, ризикуючи життям, відвозить їх своїм транспортом на “нуль” – вони не волонтери? Якщо вже давати броню, то всім. А у нас, згідно із законопроектом №10251, виходить, що всі волонтери рівні, але деякі – рівніші?
Лазівка для ухилянтів
Насамперед нова законодавча ініціатива викликає питання у самих волонтерів.
“Що означає “посвідчення волонтера затвердженого зразка”? Немає жодних зразків, кожна волонтерська організація своє посвідчення друкує, та й взагалі – це “фількіна грамота”. Документи, які підтверджують, що людина здійснює волонтерську діяльність? Це якщо волонтер за кордон виїхав-в’їхав, то є накладні та лист “запрошуючої сторони”. А так – які документи? Реєстр волонтерів у нас веде Мінсоцполітики, для тих, хто виїжджає за кордон, є реєстрація в системі “Шлях” (вона видається військово-цивільною адміністрацією на строк від місяця до півроку та Міністерством інфраструктури). У нашій організації 34 волонтери, в Мінсоцполітики на даний момент зареєстровано 1370 волонтерських організацій. Якщо навіть у кожній – нехай у середньому по 30 осіб, це вже понад 40 тисяч виходить”, – розповідає керівник волонтерської громадської організації “Реставратор” Микола Васильков.
До речі, за даними “Монобанку”, у них на травень 2023 року картки для збору коштів отримали близько 40 тисяч осіб. А ще є інші банки. Ще є реєстрація через військово-цивільні адміністрації та Міністерство інфраструктури. Це – офіційно. А скільки українців волонтерять неофіційно – можна лише здогадуватись.
“Я думаю, реальна кількість волонтерів в Україні – до мільйона. І якщо буде ухвалено закон про те, що їм може бути надана відстрочка від армії – кількість “волонтерів” одразу виросте в рази”, – каже Микола Васильков.
Людей, які мали та мають відношення до вітчизняних силових структур, подібний розвиток подій не може не хвилювати.
“Нам потрібна потужна хвиля мобілізації, щоб хоча б один раз, вперше за війну, створити чисельну перевагу над ворогами. Ми ще жодного разу не воювали переважаючою чисельністю, ми весь час воюємо у меншості. І ухвалення такого закону, про звільнення волонтерів від призову, на мою думку – дуже погана ідея. Це однозначно, може стати лазівкою для ухилянтів” , – каже військовий аналітик, колишній командир роти батальйону “Айдар” Євген Дикий.
Законодавчий спам
Слід зазначити, що волонтерів, які ще з 2014 року допомагають українській армії (а з лютого 2022-го – особливо), досить складно звинуватити в тому, що вони ухиляються від служби в армії.
“Багато тих, хто був волонтером – пішли до ЗСУ, в тероборону, зараз на фронті і захищають країну. Ті, хто звільнився з армії за станом здоров’я: поранення, контузія – вони займаються волонтерською діяльністю. І тут хочуть якось роз’єднати волонтерський рух. Подібні закони, я вважаю – це спам, спроба відвернути законодавців від вирішення справді важливих проблем”, – каже колишній радник голови МВС України Володимир Мартиненко.
Існують думки, що подібна ініціатива – просто піар певних депутатів і ніщо інше як популізм. Який не лише спам, а ще й ллє воду на млин російських агресорів.
“Такі законопроекти, які спекулюють на темі мобілізації, насамперед покликані привернути увагу до їх авторів. Мовляв, дивіться, які ми справедливі та дбайливі. Але я думаю, що скоро в російських ЗМІ з’являться пабліки: мовляв, дивися, простий українець, волонтери в армію не йдуть, а ти – другий сорт”, – каже політолог Олег Лісний.
Ініціатор законопроекту Георгій Мазураш визнає, що документ не доопрацьований як слід.
“Я думав концептуально. До мене звертаються виборці-волонтери і я реагую на їхні сигнали та побажання. Дуже багато звернень. Ця ініціатива не пов’язана з тим, що волонтери хочуть мати можливість виїзду за кордон. Йдеться про те, що люди, які приносять суттєву користь волонтерською діяльністю, стикаються з тим, що до них чіпляються представники ТЦК на вулицях і це викликає незручності – їх ловлять на вулицях, скручують руки, бо комусь кількісний план виконати треба… Я готовий доопрацьовувати законопроект, якщо його ухвалять у першому читанні. У разі ухвалення документа за основу можна буде обговорювати моменти неоднозначного трактування, запобіжники”, – каже Мазурашу.
Втім Георгій Мазурашу – лідер серед нинішніх народних депутатів за кількістю зареєстрованих законопроектів, більшість із яких навіть не виносилась на голосування. Залишається сподіватися, що законопроект про волонтерів не стане винятком.
