В Британії пенсіонерка взяла кредит, щоб купити будинок для біженців з України, бо їм більше не було де взяти житло в оренду.
Протягом півтора року українська родина жила в британки вдома, але згодом вона вирішила купити окремий будинок. Кредит жінка виплачує зі своєї пенсії. У Британії пенсіонерка купила будинок, щоб розмістити в ньому українську родину, яку вона прийняла в себе після повномасштабного вторгнення Росії, інформує ФОКУС.
Британка Джені Пенн-Барвелл мешкає в місті Істлі. Свого часу вона взяла участь у програмі розміщення в себе біженців з України, пише ВВС. Літня жінка розмістила в себе українку Оксану та її двох доньок, Олену та Яру з Київщини. Протягом півтора року вони жили в неї, а згодом жінка вирішила купити окремий будинок і розмістити там українців. Для цього вона взяла кредит в банку.
Оксана каже, що після того, як отримала ключі від помешкання, вона відчула, що може нарешті перестати тікати. “Це чудово, у мене було відчуття, що я бігла, бігла, бігла і нарешті зупинилася. Я просто розслабляюся і дозволяю їм (дочкам) робити, що хочуть, і здійснювати свої мрії. Я намагаюся працювати якомога більше, намагаюся брати більше годин і намагаюся бути корисною”, — сказала Оксана.
Голова родини лишився в Україні і зараз воює в лавах Сил оборони. Пенн-Барвелл здає будинок Оксані з доньками і каже, що задоволена тим, як вони влаштувалися. “Річ не у тім, що нам було занадто тісно, ми сварилися чи щось таке, абсолютно ні, але я розуміла, що їм потрібен власний дім. Мабуть, це здалося мені очевидним, бо їм більше не було де взяти житло в оренду, і я подумала, що якщо я можу щось зробити, то я маю це зробити — я могла, тож я зробила. Я не дуже багата жінка, зовсім ні, я маю пенсію, але знаєте, якщо вам нічого не потрібно, чому б не зробити щось корисне?”, — говорить Пенн-Барвелл.
Оксана з дочками живуть у новому будинку вже пів року, а Олена та Яра вчаться у місцевій школі й готуються до іспитів. Дівчата кажуть, що Пенн-Барвелл стала частиною їхньої родини, і тепер вони з ніжністю називають її “бабусею”. “Вона однозначно член нашої сім’ї. Зараз я бачуся з нею не так часто, як хотілося б, я сумую за нею, вона дійсно може зробити мій день кращим, — каже Оксана.
