Вищий антикорупційний суд залишив ексголову Державної фіскальної служби Романа Насірова, якого підозрюють в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди, під вартою до 7 січня 2024 року. Також залишається альтернатива внесення застави у розмірі 120 780 000 грн. Відтак, ухвала ВАКС залишилася без змін, оскільки колегія суддів не задовольнила апеляцію захисту.
Як інформує пресслужба ВАКС, справа слухалася у середу, 6 грудня. Як вказали у відомстві, рішення вже набуло чинності.
“6 грудня 2023 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розглянула апеляційні скарги сторони захисту на ухвалу ВАКС від 9 листопада 2023 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою до колишнього голови ДФС України до 7 січня 2024 року з альтернативою внесення застави у розмірі 120 780 000 грн”, – йдеться у повідомленні.
Воно не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Перед цим Вищий антикорупційний суд (ВАКС) також ухвалював рішення про залишення Насірова під вартою.
Справа Насірова: у чому підозрюють ексголову ДФС
Колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова підозрюють в отриманні хабаря від бізнесмена Олега Бахматюка на 722 млн грн (5,5 млн дол. та 21 млн євро). Раніше Апеляційна палата ВАКС залишила Насірова під вартою з альтернативою внесення 261 млн грн. У жовтні 2022 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура скеровувала до суду справу про можливий хабар, який Роман Насіров отримав, коли перебував на посаді голови Державної фіскальної служби (2015-2017).
Відомо, що хабар Насірова – найбільший задокументований розмір хабаря в історії України. За версією слідства, за отримані кошти головний податківець країни сприяв поверненню податку на додану вартість (ПДВ) для підприємств холдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка на 3,2 млрд грн у прискореному режимі. Як зазначалося, у той час, як інші компанії, маючи аналогічні підстави для відшкодування, не отримували його тривалий час. Розслідування розпочалося ще у 2017 році.
“Плату за послуги”, яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-“прокладку”, залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.
Для перерахування коштів між вказаними юридичними особами під виглядом надання та отримання позик або постачання продукції підозрюваними також були залучені й інші підприємства-посередники, зареєстровані за межами України. При цьому частина коштів такої неправомірної вигоди була сформована безпосередньо із грошових коштів бюджетного відшкодування ПДВ, конвертованих у іноземну валюту. 2 лютого 2023 року було завершено досудове розслідування.
