На тлі наближення президентських виборів у США та після двох з половиною років повномасштабної війни, розв’язаної Росією, Україна опинилася на критичному роздоріжжі. Президент Володимир Зеленський представив свій “план перемоги”, спрямований на забезпечення майбутнього України незалежно від результатів американських виборів.
Війна в Україні досягає вирішального моменту за п’ять тижнів до президентських виборів у США, коли на кону стоїть майбутнє поставок зброї, фінансової допомоги та дипломатичної підтримки, яку надає Києву адміністрація Демократичної партії. Саме цей момент вибрав український президент Володимир Зеленський, щоб представити свій мирний план. Робить він це з метою підготовки до найгіршого, тобто до нового президентства Дональда Трампа, і водночас, у разі перемоги Камали Гарріс, з метою якнайшвидшого завершення розпочатої росіянами війни.
Про це пише El País.
Через два з половиною роки війни Україна наближається до межі своєї спроможності і стикається з зимою, коли через стратегічні бомбардування буде жорстко обмежена подача електроенергії. Людські втрати вже важко переносити, а моральний дух громадян починає слабшати, незважаючи на їхню перевірену стійкість. Ззовні також зростає тиск на переговори, в яких Україна буде змушена піти на болючі поступки. Але Зеленському буде важко пояснити це чимось іншим, окрім збереження суверенітету України над цілісністю її території. Звідси й назва “план перемоги”, яку він обрав для викладу своїх вимог Джо Байдену цього тижня.
Щоб сісти за стіл переговорів, Україні потрібно “щось, що змінить правила гри так, щоб Росія пішла на мир”, за нещодавніми словами самого Зеленського. Здавалося, це було метою вторгнення його армії в Курську область Росії, яке також мало на меті підняти громадську думку. Однак це було не надто корисно, якщо мета полягала в тому, щоб негайно посадити Путіна за стіл переговорів. Щоб змусити змінити правила гри, Київ пропонує демонстрацію сили: він просить своїх союзників дозволити йому завдати удару по Росії ракетами дальнього радіусу дії, наданими Заходом. Крім того, він вимагає гарантованих військових поставок і фінансової допомоги, а також підтримки НАТО, до якого він прагне незабаром приєднатися, для захисту території, яку він зараз контролює.
Турне Зеленського, включно з його зустріччю з Трампом, показало, що легко не буде. Голоси в Республіканській партії публічно звинувачують його у втручанні у вибори в США, а симпатії їхнього кандидата до Путіна та його стриманість щодо України та її президента, лицемірно замасковані під час п’ятничної зустрічі в нью-йоркському “Трамп-тауері”, стали кричущими.
Зі свого боку, перша реакція Білого дому, щедра на фінансову та військову допомогу, є неоднозначною щодо свободи дій для ударів вглиб Росії. Йдеться про те, що не можна ні поступатися, ні посилювати напруженість. На випередження Путін підвищив тон своїх ядерних погроз у разі атаки на російську територію за допомогою зброї, яку постачає будь-яка інша атомна держава: три союзники Києва – США, Велика Британія і Франція.
“Війна, що зайшла в глухий кут на полі бою, досягла тієї стадії зрілості, яка є і найбільш небезпечною. Майбутнє України та Європи в цілому буде невизначеним, якщо її союзники просто піддадуться на шантаж агресора. Як і в будь-яких мирних переговорах, як знає Зеленський, кожна сторона повинна буде піти на поступки. Але від чого не можна відмовлятися, так це від безпеки та збереження вільної і суверенної України”, – пише видання.
