На колачі, якими частував диктатор, гості не велися. Стати пліч-о-пліч з диктатором проти Західного світу не наважився ніхто. Учасники саміту в Казані погодили декларацію, котра буде надіслана в ООН як спільна позиція. У документі, кулуарах та публічних висловах говорили багато про Україну.
Ще у перший день саміту на зустрічі з Путіним прем’єр Індії Нарендра Моді зафіксував: позиція Індії незмінна, конфлікти треба вирішувати мирним шляхом. Але, звернув увагу Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко, Моді сказав “конфлікту Росії з Україною”, тобто, назвав РФ першою. А у таких дипломатичних конструкціях країна, яка названа першою вважається агресором. “Отже, він висловився чітко з нормами міжнародного права і Статуту ООН“, – наголосив експерт.
Про нашу країну йшлося й під час “марафону двосторонніх зустрічей” кремлівського диктатора з гостями. Опосередкованим свідченням цього є вечірня заява помічника Путіна Ушакова: формулювання по Україні станом на пізній вечір 22 жовтня узгоджено.
Хто що говорив
Однак 23 жовтня учасники саміту продовжили обговорювати Україну, що може свідчити про не подолані розбіжності у поглядах на війну.
Лідер КНР Сі Цзіньпін зауважив: потрібно не допустити провокацій та ескалації конфлікту, БРІКС має виступити як захисник спільної безпеки. Принагідно Сі згадав про спільну з Бразилією платформу “Друзі миру” і закликав “не розжарювати конфлікт”. Кому він адресував цей заклик, не уточнив.
Президент Бразилії Лула да Сілва, який виступав по відеозв’язку, наголосив: не можна допустити розповсюдження конфліктів в Україні і на Близькому Сході на весь світ, цьому треба запобігти.
Президент Ірану Масуд Пезешкіан: розповсюдженню конфліктів сприяли США.
А от президент ПАР Сиріл Рамафоса уникав гострих політичних питань у своїх висловлюваннях, більше говорив про економіку.
Жоден з лідерів не сказав, як саме БРІКС реально може сприяти миру в Україні.
За все хороше
Не обійшов нашу країну увагою і генсек НАТО Антоніу Гутерріш, котрий зранку 23 жовтня таки прибув до Казані. Його приліт залишався інтригою до останнього. В офісі генсека пояснили: відвідувати зібрання за участі великої кількості важливих держав – стандартна практика.
В МЗС України заявили: Гутерріш ігнорував Саміт миру у Швейцарії, але “прийняв запрошення військового злочинця Путіна. Це неправильний вибір, котрий зашкодить репутації ООН“.
Більш прагматичні у Євросоюзі. Прессекретар Верховного представника ЄС Петер Стано закликав усіх учасників саміту і генсека ООН домогтися негайного виводу російських військ з України. Натомість представник генсека ООН Фархан Гак анонсував зустріч Гутерріша з Путіним 24 жовтня, під час якої той “підтвердить добре відому позицію по війні в Україні та по умовах справедливого миру, заснованих на Статуті ООН“.
Ключові учасники висловилися за деескалацію
За більш-менш миролюбним фасадом БРІКС ховається зовсім інша кулуарна риторика. France Press24 пише, що під час приватних розмов з лідерами держав та іншими впливовими учасниками саміту Путін звертав особливу увагу на “стрімке просування” російських військ. Його речник Дмитро Пєсков заявив, що бажання низки лідерів стати посередниками “вітається”.
Утім, навіть за офіційною інформацією відомо, що президент ПАР і прем’єр Бразилії виступили за якнайшвидші мирні переговори. Про це говорив і прем’єр Індії. Навіть лідер Китаю Сі Цзіньпін наголосив на необхідності швидкої деескалації. Водночас для представників країн умовного Сходу більше важила близькосхідна тематика. На зустрічі з президентом Туреччини Путін змушений був озвучити, що “найбільш трагічна тема нині – обстановка на Близькому Сході”. Цьому сприяв і теракт в Анкарі зі стріляниною і загиблими.
Але “перемикання” на Близький Схід може бути йому зручним, якщо замість єдиної позиції учасники саміту БРІКС розійшлися у поглядах на війну в Україні або готові були “натиснути” на Путіна задля виводу військ. Опосередковано цю версію підтверджує підсумкова Казанська декларація.
Проти Заходу ніхто виступати не хоче
Україні у казанському документі приділено два абзаци. Країни-підписантки запевняють, що готові долучитися до діалогу і посередництва, опираючись на радбез та Генасамблею ООН.
Це означає, що Путіну не вдалося нав’язати Глобальному Півдню так звану альтернативну Західній позицію по війні в Україні, – зазначили в українському МЗС. Як мінімум, єдиної позиції країни-учасниці не мають.
Більше того, саміт БРІКС показав підтримку нашої країни більшістю країн, у тому числі, Глобального Півдня, зазначили українські дипломати, тому варто приєднатися до Формули миру.
Розслаблятися не варто
Але чи на добре це Україні? Хоча успіх БРІКС у Казані більше китайський, ніж російський, а між країнами-учасницями є явні протиріччя, заспокоюватися не варто, застерігає народний депутат Ростислав Павленко. На його думку, це тривожний сигнал, “бо ставка на “саміти миру”, “приміські платформи” та інші формати, які позбавлені конкретного наповнення, явно програють. А відволікають час, ресурси і зусилля”. Натомість, вважає він, необхідно координувати зусилля влади, суспільства і партнерів.
Тривожний сигнал надійшов Україні від міністра оборони США Ллойда Остіна. Той підтвердив – північнокорейські вояки вже на території РФ, але що вони там роблять, ще не з’ясовано.
