10 листопада 2025 року НАБУ та САП провели серію гучних обшуків у топпосадовців і нарешті публічно засвітили операцію “Мідас”, яку готували останні 15 місяців і фігурантами якої стали міністри, топові чиновники та навіть особистий друг президента Володимира Зеленського.
- НАБУ та САП провели операцію “Мідас”, викривши корупційну схему в енергетиці, що включає міністра, чиновників та бізнес-партнерів президента Зеленського.
- Корупційна схема передбачала отримання “відкатів” з державних контрактів “Енергоатому”, а також можливе втручання Росії через зв’язки учасників із російськими структурами.
Розповідаємо, що відомо про гучну справу розкриття корупції в Енергоатомі, як до цього причетний міністр юстиції, хто такі “Професор” і “Тенор”, хто кому “Карлсон”, а також – чи є в усьому цьому російський слід, що має потенціал перевести справу з розряду “корупція” до кваліфікації “державна зрада”.
Хто такий Міндіч і чому він такий важливий?
Тимуру Міндічу трохи за 40. Він бізнесмен з орбіти Ігоря Коломойського та його молодший партнер. З олігархом Міндіч зблизився наприкінці 2010-х, а в часи втечі Коломойського від гніву тодішнього президента Порошенка та націоналізації “Приватбанку” Міндіч став довіреною особою Ігоря Валерійовича та здійснював “човникові” рейси до нього в Ізраїль, вочевидь, отримуючи настанови від шефа та передаючи повідомлення всім зацікавленим особам.
Попри те, що Коломойський нині в опалі й буквально вже 2 роки перебуває за ґратами, справи Міндіча від цього не постраждали, швидше навпаки. Цікаво, що вдача Міндіча намагатися “вирішувати власні питання” від імені та за спинами перших осіб з’явилася у нього не зараз. Таку схильність у нього помітили ще раніше.
Сам олігарх Ігор Коломойський в одному зі своїх численних інтерв’ю після повернення до України після перемоги Володимира Зеленського, розповідав, що у 2008 чи 2009 році (саме, коли Міндіч познайомив його з майбутнім президентом) рішуче викреслив Тимура з числа потенційних зятів саме через манеру хвацького молодика намагатися “провертати справи” за спиною шефа та від його імені.
Тоді на ці слова ніхто не звернув увагу, бо кому тоді був цікавим Тимур Міндіч, до того ж у Коломойського язик, як кажуть, без кісток, і він цим активно користується, так що встежити за польотом його думок не завжди вдається.
Але виявилось, що Коломойський все ж інколи говорить правду. Принаймні в тій частині, що стосується Тимура Міндіча. Бо той, видно, досяг неабиякого успіху в тому, щоб “прийти до успіху”, використовуючи репутацію друга Володимира Зеленського.
Звідки ми знаємо, що Міндіч і Зеленський друзі?
Не просто друзі, але й бізнес-партнери, перевірені часом. Про дружбу тодішніх підлеглих розповідав вищезгаданий Коломойський.
Міндіч був проміжною ланкою між криворізькими коміками та веселим олігархом Коломойським, а згодом став співвласником студії “Квартал 95”, зокрема, її офшорної частини, відомої як Green Family LTD.
Під час сенсаційної президентської кампанії Зеленського Тимур Міндіч надав тому в користування свій броньований “Мерседес”, а в січні 2021 року в апартаментах Міндіча в елітному ЖК на вулиці Грушевського, 9а вже президент Зеленський святкував свій день народження.
Згодом журналісти неодноразово фіксували візити Міндіча до Офісу Президента на сусідній вулиці Банковій, а також бачили того на ювілеї правої руки Президента Андрія Єрмака в Карпатах.
З усього цього можна зробити висновок, що Міндіч позиціював себе як людину, що входить до найближчого кола президента. І, прикриваючись цим, вліз у схеми топкорупції. Розкрадання в Енергоатомі було лише одним з епізодів. Але саме його взяли за основу НАБУ та САП.
Процедура “шлагбаум”: у чому полягає корупційна схема?
Корупційна схема насправді була доволі простою, складними були вже деталі з “відмивання” отриманих коштів. Якщо спрощено, то це так звані відкати. Тобто, офіційною мовою, “систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів Енергоатому в розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів“.
Фірми, які співпрацювали з державною компанією, а це, нагадаємо, стратегічна галузь держави, від якої залежить буквально, замерзнуть чи ні українці під час війни, шантажем були змушені платити завищені суми, а також ділитися частиною від державних контрактів. Серед погроз у разі відмови була обіцянка мобілізації співробітників на фронт. У такий спосіб зловмисники показували свою могутність і демонстрували зв’язки з державними структурами.
Гроші при цьому робилися буквально з повітря, бо компанії змушували платити за уникнення блокування платежів за надані послуги / поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Мовою самих учасників схеми ця процедура називалася “шлагбаум”.
Фактично, це трохи модифікована схема махінацій із поверненням ПДВ, яку провертали представники “попередньої злочинної влади”, а також тієї версії “злочинної влади”, яка була перед ними.
Як про все це стало відомо?
НАБУ та САП розробляли операцію під кодовою назвою “Мідас” понад 15 місяців.
Під час операції було створено 1000 годин аудіозаписів та задокументовано діяльність високорівневої злочинної організації. Записи здійснювалися, зокрема, у квартирі Міндіча. Тій самій, в якій Зеленський святкував свій день народження 29 січня 2021 року.
Операція “Мідас”: дивіться відеозвіт НАБУ з найцікавішими моментами
Довідково! Назва операції видає в авторах знавців історії та ще тих тролів. Бо цей легендарний цар Фрігії мав унікальну особливість – перетворювати на золото все, до чого доторкнеться. Але щастя Мідасу ця суперздатність не принесла, бо золотими, а отже – непридатними для вживання, ставали також продукти. Щоб зняти золоте прокляття жадібному та не дуже розумному царю довелося просити про допомогу богів. Утім, розумнішим від того він не став і закінчив життя з вухами як у віслюка замість людських. Цим “даром” нагородив царя розлючений ним бог Аполлон.
Хто ще був у схемі крім Міндіча: що за “Професор”, “Рокет” і “Тенор”?
Насправді, що головний лиходій – це Тимур Міндіч, ми не знаємо. Так припускають ЗМІ та стверджує народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк, який вже багато місяців є фактичним амбасадором справи Міндіча та без зупинки його викриває.
Нардеп переконує, що “Карлсон” із плівок НАБУ, які вже всі називають “плівками Міндіча”, – це Тимур Міндіч. Не приховують цього і в НАБУ.
Чому “Карлсон”? Креативне прізвисько Тимур Міндіч отримав від правоохоронців через квартиру, яка розташована на верхніх поверхах елітного ЖК на Грушевського 9а в Києві.
Саме цей факт став вирішальним при отриманні позивного, адже всі діти знають, хто “живе на даху”.
Під час операції “Мідас” детективи НАБУ і САП встановили керівника злочинної організації — Карлсона. Саме він контролював роботу так званої пральні, де відмивалися одержані у злочинний спосіб кошти. З помешкання на верхніх поверхах будинку на вул. Грушевського у Києві Карлсон визначав, кому і скільки видавати або перераховувати готівки, а також координував вплив на посадовців центральних органів влади для вирішення питань у власних інтересах — зокрема, в енергетичній та оборонній сферах, – пресреліз НАБУ пояснює про “Карлсона”.
Не забуває парламентар Железняк також про інших героїв “плівок”.
Інший голос належить “Професору”, якого інколи також називають “Герою”. Він може належати колишньому посадовцю Енергоатому та колишньому міністру енергетики Герману Галущенку.
Чи дійсно Галущенко – професор? Ні, але він науковець. Галущенко є доцентом КІМО, де викладав за сумісництвом та, згідно з останньою е-декларацією, отримує зарплатню. Професор є наступним званням після доценту, але про офіційне отримання такого статусу Галущенко не повідомлялося. Також Герман Галущенко є кандидатом юридичних наук (нині цей науковий ступінь називається трохи дивно – “доктор філософії у галузі права”).
Після зміни місця роботи “енергетика” не відпустила Галущенка, й він залишився фактичним куратором, зберігши свій вплив через чинну міністерку енергетики Світлану Гринчук, а також призначених особисто ним топменеджерів цього відомства.
Влітку 2025 року він пересів у крісло міністра юстиції в межах перезавантаження уряду. Саме тому обшуки 10 листопада відбувалися в офісах Мін’юсту. Сам Галущенко мовчить, але той факт, що з ним проводять слідчі дії, підтвердила із запізненням у добу пресслужба Міністерства.
До честі міністерки Гринчук, вона не стала ховатися, а одразу заявила про свою невинуватість, наголосивши на певних нестикуваннях у справі у викладенні “кінематографістів” з НАБУ. Однак у Раді зажадали її та Галущенка негайної відставки. Логіка в цьому є, бо якщо Гринчук не брала участі в схемах, отже вона або їх ігнорувала, або просто не знала, тобто – заразом не знала, що відбувається у структурі, за яку несе повну відповідальність.
НАБУ вважає, що дахом схеми був Міндіч – “Карлсон”, а ідеологом – Галущенко – “Професор”. Натомість виконавці та робочі конячки – Ігор Миронюк на прізвисько “Рокет” і Дмитро Басов – “Тенор”.
Миронюк – радник Галущенка, а Басов – колишній співробітник Генпрокуратури та Фонду державного майна, згодом він став виконавчим директором із фізичного захисту та безпеки “Енергоатому”. Також у плівках згадується член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Сергій Пушкар.
Нардеп Железняк стверджує, що йдеться про Сергія Пушкаря. Саме йому “Тенор” і “Рокет” нібито дали 19 900 доларів (вже легендарні “20 тисяч без ста доларів” з плівок, – 24 Канал).
Саме “Тенор” і “Рокет” – головні зірки “плівок Міндіча” та надали НАБУ, мабуть, найбільше інформації. Дуже дивує, що “Тенор” і “Рокет” обговорювали такі “грошовиті” питання фактично не криючись, що видає в них або зухвалих і самовпевнених персонажів, або клінічних ідіотів.
З огляду на схожий нещодавній скандал із викриттям корупції в оточенні мера Києва Віталія Кличка і так звані плівки Комарницького, де нелякані фігуранти приблизно так само наговорили собі на роки в буцегарні, можемо зробити висновок, що маємо справу із системним ідіотизмом, якому б позаздрили навіть герої фільмів братів Коенів.
Якої шкоди завдано державі та чи є Чернишов – “Че Геварою”?
Точно невідомо, але йдеться про десятки мільйонів доларів. У НАБУ кажуть, що корупціонери наклали руку на 10 – 15% річного доходу Енергоатому. Він, за оцінкою силовиків, складає 200 мільярдів гривень, при цьому не уточнено, чи входять до цієї суми гроші, які пішли на відкати.
На фото з обшуків, що першими з’явилися вранці 10 листопада, бачимо цілі в’язки грошей в євро та доларах, а також хаотично навалені в пакети гривні. Показово, що долари ще запаяні в пакети та опломбовані казначейськими печатками США.
Гроші з перших обшуків / фото НАБУ
- За інформацією НАБУ, через тіньовий офіс “під дахом” Міндіча пройшло близько 100 мільйонів доларів. Тільки на користь “Рокета” слідчі задокументували відмивання понад 5 мільйонів.
- Також НАБУ зафіксувало, що в лютому 2025 року “Тенор” нібито передав до “ландромату” 350 тисяч доларів, наступного місяця – 840 тисяч доларів і 100 тисяч євро.
- У квітні 2025 року обсяг “операцій” зріс до 3 мільйонів доларів.
Готівку “губили” в інших фінансових потоках, конвертували в різні валюти та криптовалюту, а потім, “відмивши” – повертали в обіг.
НАБУ і САП задокументували, як фігуранти справи про корупцію в енергетиці передавали кошти колишньому віцепрем’єр-міністру України. Його у внутрішньому спілкуванні називали прізвиськом “Че Гевара”. Імовірно, йдеться про ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова, якому вже встигли оголосити підозру в незаконному збагаченні. За даними слідства, він був серед осіб, які відвідували так звану пральню – місце, де злочинна група легалізувала кошти.
У НАБУ зазначили, що загалом було зафіксовано передачу 1,2 мільйона доларів США та майже 100 тисяч євро готівкою – безпосередньо в офісі або у медичній клініці, що належала одному з учасників злочинної організації. Останню суму – 500 тисяч доларів США – було передано вже дружині “Че Гевари” після того, як він сам став підозрюваним НАБУ і САП у корупційних злочинах.
Підтвердженням колосальних розмірів корупції є зізнання одного з учасників схеми про те, як важко тому було перти на собі гроші в розмірі 1,6 мільйона доларів. Нехитрий підрахунок підказує, що йтися може про 16 кілограмів, якщо купюри були по 100 доларів, 32 кілограми – якщо по 50, 1,6 тонни – якщо по 1 долару.
Але сміятися не варто – на ці гроші можна було купити дрони або допомогти ЗСУ якось інакше, натомість їх отримали корупціонери, які навіть побудову оборонних споруд на стратегічних об’єктах вважають марною справою.
Чи є тут рука Москви й до чого тут Деркач, який втік у Росію?
Куди ж без неї. Ігор “Рокет” Миронюк – колишній помічник Андрія Деркача, сина голови СБУ часів Кучми, куратора “Енергоатому” часів Ющенка та Януковича та викритого російського агента, який після початку повномасштабного вторгнення втік до Росії та “прийшов до успіху”, ставши там “сенатором”.
Після втрати годувальника Миронюк прибився до Галущенка, який і сам працював під орудою Деркача в тому ж Енергоатомі, зокрема, керував юридичною службою компанії.
Для своїх схем із відкатів учасники групи створили натуральний бекофіс-ландромат, де централізовано проводили всі схеми, відмивали кошти, грабуючи державу на мільйони. За дивним збігом, цей офіс належав родині Деркачів. Він розташований у центрі Києва.
За касову дисципліну та “чорну бухгалтерію” відповідав чоловік на прізвисько “Шугармен”. Ймовірно, йдеться про одного з братів Цукерманів – Михайла або Олександра. Ці бізнесмени, пов’язані з Тимуром Міндічем.
До речі, пани Цукермани також встигли залишити межі України до зустрічі з НАБУ. Ще один учасник схеми – “Рьошик”, він був фактичним головним бухгалтером “ландромату”. Сам він на “плівках” каже про “двушку”, яка “пішла на Москву”.
Також під час обшуків було знайдено на почесному місці сувеніри з лого служби безпеки президента Росії Путіна. Тобто корупціонери не лише не ховалися, але й пишалися цим фактом.
Прямим доказом наявності у цих схемах російського сліду є те, що фігуранти прямо кажуть, що частину відкатів необхідно буде передати в Росію. Ще одним неприємним моментом є те, що більшість голосів на “плівках Міндіча” говорять російською.
Наведені факти, а також те, що гроші розкрадаються у воєнний час і зі стратегічно важливої для виживання Україні галузі, вказує на те, що маємо справу не з банальною корупцією, а з державною зрадою.
Чому Міндічу дали втекти?
Про те, що Міндічу треба тікати з країни, бо йому готується підозра, ЗМІ та блогери всіх видів почали писати з літа 2025 року. Як мінімум із часу справи іншого друга Міндіча – Олексія Чернишова (нині проти нього відкрито справу, сам міністр вийшов під заставу в 120 мільйонів гривень).
Але це ніяк не бентежило Міндіча й він показово залишався в Україні, час від часу виїжджаючи та повертаючись на батьківщину як батько трьох неповнолітніх дітей.
Однак, коли вранці 10 листопада по нього прийшли, Міндіча не виявилося вдома. Ба більше, його не виявилося в країні, бо за кілька годин до того він залишив її межі. На це силовики кількох відомств розвели руками, а на “офіційному” інформаційному партнері розслідування НАБУ та САП – порталі “Українська правда” – з’явилася стаття про потенційного щура в САП. Ним названо такого собі Андрія Синюка, заступника голови структури Андрія Клименка.
Цікаво, про те, що пан Синюк може бути тим самим “щуром” знали приблизно всі. Його прямо називають “людиною Татарова” (одіозного заступника голови Офісу Президента Олега Татарова, відомого тим, що “масово вбивав чеченців у Києві в лютому 2022 року”, – 24 канал), а завдяки інтерв’ю колишнього заступника ОПУ Смірнова виданню “Бабель” ми знаємо про мем “Береза Синюка“. Так у САП називають дерево, куди ходить дзвонити Татарову антикорупціонер, щоб “злити” останні новини зі світу НАБУ та САП.
З огляду на це, пан Міндіч не міг не втекти, як і не могли не знати про операцію “Мідас” довірені ЗМІ, адже нині саме вони стали інструментом і аргументом НАБУ проти всесильного ОП, що зосередило під час воєнного стану ледь не всю повноту влади в країні. З огляду на це було б дуже цікаво послухати інші “плівки”, бо друг президента, який зловживає його дружбою, міністр, який провертає схеми, та клерки, які говорять цитатами з “ВКонтактє” – це все добре, але покажіть нам, будь ласка, справжню велику рибу.
Що буде далі?
Це найцікавіше. І прем’єрка, і президент ввечері 10 листопада вголос говорили про важливість розслідування, сприяння йому та необхідність покарати всіх винних.
Будь-які результативні дії проти корупції дуже потрібні. Невідворотність покарання — потрібна. “Енергоатом” забезпечує Україні найбільшу частку енергогенерації зараз. Чистота компаній — це пріоритет. Енергетика і кожна галузь, кожен, хто будував схеми, повинен отримати чітку процесуальну відповідь. Вироки мають бути. І урядовці повинні працювати разом із НАБУ, разом із правоохоронними органами, – звернення Президента до нації 10 листопада 2025 року.
Також ми чекаємо не лише ефектних фільмів і цитат, але й реальних судових справ і вироків. Україна – правова держава й нині перед нею стоїть дуже важливе випробування. Як ми з цим впораємось, покаже, чи дійсно ми на вірному шляху.
