Спеціальний представник Держдепартаменту США по Україні Курт Волкер заявив, що питання про "заморожування" ситуації навколо анексії Криму немає в порядку денному і не слід пов'язувати вирішення проблеми Донбасу з проблемою Криму. Простіше кажучи, американський дипломат відповів тим західним політикам, які досі думають про "обмін" Донбасу на Крим.
Цей “обмін” – така ж утопія, як і думка про те, що сама війна на Донбасі була затіяна, щоб відвернути увагу від анексії Криму. Ні, і Крим, і Донбас – це ланки одного ланцюга – спецоперації по замаху на український суверенітет. Зовсім не випадково в “кримській промові” Володимира Путіна чітко йшлося про “Новоросію”, нібито подаровану більшовиками Україні. Простіше кажучи, східним областям України “присвоювали” той же історичний статус, що і Криму. Адже про півостров теж говорили як про “подарунок” Хрущова. І тоді яка різниця, в який період більшовики відрізали від Росії її “споконвічні” землі. Завдання Кремля – відновлення “історичної справедливості”, “збирання російських земель”, пише Віталій Портников.
У Путіна не вийшло тільки завдяки героїчному опору українського народу й економічному тиску Заходу. Якби не цей опір, якби не економічні проблеми Росії – цілком можливо, що Москва б анексувала окупований схід України точно так же, як і Крим. Адже горезвісні “референдуми” про приєднання до сусідньої країни на окупованих територіях проводили зовсім не випадково. Ситуація розвивалася за кримським сценарієм, а потім захлинулася.
Так, Путіну вдалося захопити частину Донбасу, але спочатку мова йшла про куди більш серйозну політичну програму. Про схід, про “Новоросію”. І тільки після путінської поразки стали народжуватися міфи про те, що насправді російського правителя цікавить лише півострів, на який можна “обміняти” інші ділянки української землі. І що Путін затіяв війну на Донбасі, щоб у світі змирилися із захопленням Криму. Щоб отримати Крим остаточно і безповоротно.
Але Кремль анексував Крим і спробував захопити український схід з однією-єдиною метою – знищення України. Саме тому штучне виокремлення ситуації навколо Криму є грубою політичною помилкою.
Не тільки в України, а й у міжнародної спільноти в цілому є два важливі завдання: припинення війни на Донбасі та відновлення територіальної цілісності України, тобто повернення до принципів міжнародного права. І в цьому сенсі Крим нічим не відрізняється від Донбасу. З точки зору міжнародного права та українського законодавства, Крим – невід’ємна частина території України. Те, що Росія вписала чужу територію в свою Конституцію – це проблема Росії. І цю проблему потрібно вирішити самій Росії. Але все інше – це проблема світу, який Росію оточує.
Ні у російського керівництва, ні у громадян Росії, ні у жителів тимчасово окупованих територій не повинно бути ілюзій щодо стабільності російської присутності на Донбасі і в Криму. Рано чи пізно росіяни підуть. Відсутність ілюзій дозволить зробити правильний вибір всім. І керівництву Росії, яке зрозуміє, що не можна залишатися на місці злочину до нескінченності. І громадянам Росії, для яких поняття “Кримнаш” і “крахнаш” скоро стануть синонімами. І жителям окупованих територій, яким не варто робити ставку на Москву, а жити, як, власне, і живуть в нестабільній ситуації – в очікуванні звільнення або повернення ворожої країни, це вже залежить від політичних уподобань. Тут важлива навіть не оцінка, а розуміння майбутнього.
А західні політики, які говорять про замороження, якраз ілюзії і створюють – і тим самим множать війни і нещастя. Саме тому так важлива чітка позиція американського спецпредставника.
