Росія - не тільки країна, яка розв'язала проти нас війну. Це ще поки що - частина такого ж цивілізаційного простору. З подібним ставленням до цінності людського життя. З нерозумінням причинно-наслідкових зв'язків. Кемерово - ілюстрація того, від чого ми повинні йти.
Зараз багато говорять про те, що такої масштабної трагедії не повинно було б бути. Що основна маса загиблих згоріла від відсутності належної реакції відповідних служб. Через порушені ще при будівництві норми пожежної безпеки. Легко займисті матеріали. Закриті на ключ двері в кінозалах. Одне порушення нашаровується на інше, одне безумство – на наступне. І жертвами цього божевілля стають звичайні люди, дорослі і діти. Якщо комусь було цікаво зрозуміти, навіщо боротися з корупцією, то в результаті трагедії в Кемерово він отримав відповідь на ці питання. Тому що така масштабна корупція можлива тільки в країні, де є корупційна вертикаль, до якої залучены всі, від першої особи до останнього охоронця і вахтера. Корупційна вертикаль ігнорує правила. Вона видає фальшиві дозволи, закриває очі на порушення, економить на всьому, на чому можна – від матеріалів до навчання співробітників. У корупційній вертикалі всім все одно і ніхто не думає про наслідки своїх дій – ні президент, ні охоронець.
Але корупційна вертикаль – це живі люди. Головна умова її успішного функціонування – це незмінюваність влади. Володимир Путін, глава російського корупційного режиму і гарант безкарності злочинців, при владі вже 18 років. А Аман Тулєєв, глава такого ж режиму в Кемеровській області – формально 21 рік. Але насправді – майже тридцять! Тридцять! І це – не жарт.
Коли Тулєєв балотувався на пост президента Росії в 2000 році – тобто конкурував з Путіним – в Кемеровській області його підтримала більшість населення. Але ж Тулєєв – це і є людина, яка вибудувала корупційну вертикаль Кузбасу. Який перетворив регіон в справжнісіньку феодальну вотчину. І все це з жартами, комуністичними гаслами і “простотою”. Тулєєв завжди вдавав з себе “просту людину”, хоча завжди був представником радянської номенклатури, “начальником”.
Тулєєву не відмовиш в талантах: регіон з сильним робітничим рухом він підпорядкував, приспав, перетворив жителів на рабів свого клану. Зараз люди на площі в Кемерово вимагають відставки цієї старої хворої людини. Але корупційна вертикаль вже побудована, підтримана Москвою і її очолить черговий мафіозі.
Коли запитують чим Україна відрізняється від Росії, можна сказати: тим, що у нас, можливо, не буде ні Путіних, ні Тулєєва. У нас переобирають президентів і перепризначувати керівників регіонів. У нас – і це показав досвід Януковича – неможливо вибудувати надовго корупційну вертикаль. Вона розсипається. Але зате у нас є корупційний ліс. І він не менш небезпечний. Цей ліс не можна перемогти ніякими виборами. Він викорчовується тільки послідовною зміною законодавства і негативним ставленням суспільства до всіляких проявів корупції. Не тільки корупції на верхах, а й корупції внизу.
Ми з вами любимо нарікати на те, що бізнесу не дають розвиватися, що його добивають усілякими перевірками. Але, поклавши руку на серце, кожен повинен відповісти: а чи хотів би він, щоб не було всіх цих перевірок – а порушення були? Чи вірить в те, що пострадянський підприємець сам вживить всіх необхідних заходів безпеки, а не вирішить економити – авось, пронесе?
По тому, що відбувається в Кемерово, ми можемо побачити, як змінилася Україна і як не змінилася Росія. Адже ми теж переживали схожий кошмар інформаційного вакууму – коли був Чорнобиль і партійні інстанції просто заборонили говорити правду. У всіх країнах Європи – навіть, між іншим, соціалістичних – демонстрували в прямому ефірі карту проходження радіоактивної хмари, а у нас людей виганяли на першотравневу демонстрацію – радіти. Але сьогодні в нашій країні таке просто неможливо. Будь-яка трагедія стає надбанням громадськості і медіа. У будь-якого політика, будь-якого власника є конкуренти, які із задоволенням покажуть вам його справжні і уявні недоліки. Увага суспільства – один з дієвих інструментів зниження небезпеки. Не випадково власники українських торгово-розважальних центрів запевняють, що у них нічого подібного бути не може. Хоча я провів би зараз перевірку кожного з точки зору дотримання норм безпеки. Причому не прокурорську перевірку. Перевірити повинні самі власники.
У Росії про Кемерово говорять перш за все в соціальних мережах. Телевізійні канали навіть не змінили сітку мовлення на тлі трагедії, поки одні горіли, інші – танцювали або звично проклинали України і Америку. В результаті з’являється тотальна недовіра до інформації, яку надає влада – і щодо кількості жертв, і щодо причин катастрофи. Ми спостерігаємо з вами вічний радянський феномен: люди голосують за Путіна, вірять в свого очманілого “царя”, але одночасно нікому і нічому не довіряють. Саме цей феномен відрізняє кріпосного від вільної людини і гарантує нам в майбутньому черговий російський бунт, безглуздий і нещадний.
І це – ще один момент, який повинен відрізняти Україну від Росії. Всі українські повстання мали чіткий посил – збереження незалежності країни. І вони мали успіх. Тепер, коли державу потрібно будувати і захищати, вороги і популісти штовхають людей вже не до українського повстання, а до російського бунту. Тому що іншого засобу перемогти Українську державу і стерти ті очевидні відмінності, які так добре помітні на тлі трагедії в Кемерово, у них вже просто не залишилося.
