2023 року Міноборони кілька разів потрапляло у скандали, повʼязані із закупівлями. 2024 року тенденція збереглася.
Видання ТСН.ua зібрало все, що відомо про гучні скандали, які викликали обурення у суспільстві.
У Міністерстві оборони на повну запрацював внутрішній аудит і оновлена генеральна інспекція. Очільник відомства Рустем Умєров каже, що за останні чотири місяці виявили порушень на понад 10 млрд грн.
За його словами, йдеться про оборудки та неякісні закупівлі, що були проведені раніше, — всю інформацію передають правоохоронцям.
Наприклад, у грудні Служба безпеки України у взаємодії з Міноборони ліквідувала корупційну схему щодо придбання боєприпасів для ЗСУ на майже 1,5 млрд грн, розповів міністр.
Доктор Джозеф Сігл з Національного університету оборони Міністерства оборони США стверджує, що будь-які військові конфлікти створюють сприятливі умови для корупції. Це підтверджують дослідження в різних країнах, незалежно від місцевих культурних особливостей.
Скандал із Резніковим
Скандали щодо можливої корупції в керівництві Міністерства оборони розгорілися, коли в українському виданні “Дзеркало тижня” вийшла стаття про нібито завищенні закупівельні ціни на продукти харчування для військових Збройних сил України (ЗСУ). Зокрема, йшлося про те, що міністерство начебто закуповує для солдатів курячі яйця по 17 гривень за штуку.
У статті також містилися заклики до відставки міністра оборони. Сам міністр Олексій Резніков спростовував закиди в закупівлі за завищеними цінами.
Згодом заступник міністра та очільник профільного департаменту, відповідальні за цей напрямок, подали у відставку. Згодом їх заарештували і оголосили підозру про зловживання.
Справа Гринкевичів
Наприкінці грудня 2023 року Державне бюро розслідувань затримало одного з найбільших постачальників Міноборони — львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича. Його звинувачують у махінаціях з контрактами на постачання одягу і харчів, на яких держава втратила щонайменше мільярд гривень. Ця справа викликала великий резонанс.
11 січня ДБР вже заявило, що майно сім’ї та підконтрольних Гринкевичу компаній арештували. Міноборони та Львівська обласна адміністрація розривають контракти з компаніями родини, а дружина бізнесмена навіть звільнилась з вузу.
Слідчі розповідають, що бізнесмен нібито пропонував хабар за допомогу повернути йому майно, вилучене з підконтрольних йому компаній під час розслідування кримінальної справи.
Кілька місяців тому ДБР почало розслідування за фактом “оборудок із закупівлями одягу і білизни для ЗСУ”, які, за даними слідства, мав постачати львівський бізнесмен.
Підконтрольні йому компанії нібито виграли 23 тендери на 1,5 мільярда гривень на постачання одягу Міноборони.
Слідство стверджує, що оборонні замовлення мали виконувати компанії, які раніше займалися будівництвом. І не мали належних виробничих, складських та інших можливостей, щоб виготовляти і зберігати речі для потреб Міноборони.
У результаті шість контрактів не виконали повністю, а щонайменше за сімома – поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, “але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань”, кажуть слідчі.
30 грудня Печерський райсуд Києва відправив Гринкевича під варту з можливістю застави у понад 429 мільйонів гривень. Той її досі не вніс.
Згодом стало відомо, що правоохоронці затримали в Одесі сина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича Романа. Його вважають п’ятим учасником злочинної організації, яку підозрюють у поставках для ЗСУ неякісного одягу на 1 млрд грн. Інші четверо підозрюваних у цій справі вже перебувають під вартою.
Директор ДБР Олексій Сухачов заявив, що Гринкевич-молодший намагався домовитись про перетин кордону, щоб сховатися в одній із країн ЄС.
Пікантності скандалам навколо бізнесмена Ігоря Гринкевича додає розкішний стиль життя його дітей, зокрема доньки Ольги, про який ще влітку писали ЗМІ.
Донька Ольга і син Роман, як пишуть журналісти-розслідувачі, також мають чи мали частку в батькових підприємствах, до яких є питання в Міноборони.
Розкрадання 1,5 млрд грн на закупівлі снарядів для ЗСУ
Служба безпеки України повідомила про підозру в розкраданні 1,5 мільярда гривень на закупівлі снарядів для ЗСУ колишньому і чинному очільникам Департаменту військово-технічної політики Міноборони, директору “Львівського арсеналу” і представнику іноземної фірми-посередника.
За даними слідства, у серпні 2022 року чиновники уклали контракт на закупівлю оптової партії артснарядів з постачальником озброєнь “Львівський арсенал”. Потім Міноборони перевело на рахунки підприємства всю суму, а менеджмент компанії перерахував частину грошей на баланс іноземної компанії, яка мала поставити боєприпаси до України.
Проте, за даними СБУ, компанія не відправила жодного снаряду, а отримані гроші перевела на рахунки ще однієї афілійованої компанії на Балканах. Решта суми від Міноборони залишилася на рахунках української компанії в одному зі столичних банків.
За матеріалами Служби безпеки пʼятеро людей отримали підозри за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою.
Зокрема, підозру отримали:
- колишній та нинішній керівники Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони
- очільник і комерційний директор компанії “Львівський арсенал”
- представник іноземної компанії
СБУ затримала одного з підозрюваних на спробі виїхати за межі України, тож наразі він перебуває під вартою. Хоч СБУ і не називає його імені ЗМІ пишуть, що йдеться про Олександра Лієва — колишнього виконувача обов’язків керівника Департаменту військово-технічної політики Міноборони.
Питання про запобіжні заходи для інших фігурантів наразі вирішується — підозрюваним загрожує до 12 років увʼязнення з конфіскацією майна.
Згодом Лієв сам підтвердив, що йому вручили підозру. Він відкидає звинувачення і вважає підозру безглуздою. Лієв написав у Facebook, що мав їхати у відрядження до Словаччини для огляду машин розмінування, які мають доправити до України, і планував повернутись 5 лютого на нараду, яку планує Мінекономіки з операторами гуманітарного розмінування.
“Тому ні про яку втечу з моєї країни не може йти мова, тим більше що я неодноразово виїжджав за кордон останній рік і завжди повертався. Я справно відвідував всі допити мене, як свідка. Моя сімʼя пережила без претензій сім обшуків моєї оселі. Це затримання вважаю прикрим непорозумінням. Почуваюся впевненим в своїх законних діях. Україна — правова країна, свою правоту доведу в суді”, — йдеться у повідомленні.
Розікрали бюджет на ЗСУ
ДБР завершило досудове розслідування стосовно колишніх високопосадовців Міноборони, яких підозрюють у закупівлі неякісної амуніції для військових.
Йдеться про колишніх заступника міністра оборони, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, Вʼячеслава Шаповалова; тимчасового виконувача обовʼязків очільника Департаменту державних закупівель Богдана Хмельницького, а також про т. в. о. очільника центрального управління контролю якості Міноборони. Їм повідомили про підозри в перешкоджанні діяльності ЗСУ, розтраті, зловживанні владою за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 ККУ).
Слідчі зʼясували, що Вʼячеслав Шаповалов, зокрема, лобіював укладення договорів про постачання бронежилетів, касок, одягу та інших речей для військових за завищеними цінами та низької якості на суму понад 1,4 мільярда гривень. Договори укладали з повною передплатою.
У другому епізоді фігуранти замовили за кордоном бронежилети неналежної якості також з повною передплатою. У ДБР зазначають, що при замовлені вони порушили процедуру контролю за якістю товару. Втрати оцінюються у 222 мільйони гривень.
Усім трьом підозрюваним загрожує до 15 років увʼязнення. Сторона захисту ознайомиться з матеріалами справами, потім її передадуть до суду.
Ловити Шаповалова було не потрібно — той і так перебував під вартою через інший корупційний скандал. Саме він керував закупівлями зимових курток для ЗСУ. Тоді Шаповалов разом зі спільниками уклав контракт з однією з іноземних компаній та здійснив закупівлю неякісної військової форми на майже один мільярд гривень. Ба більше, слідство зазначило, що за цими договорами було здійснено стовідсоткові оплати, а гроші від оборудки зрештою пішли росіянам. Після того, як продукція надійшла до України, з’ясувалося, що вона не відповідає українським вимогам до якості. Тобто виходить, що цей горе-чиновник буквально розтягнув по своїх із колегами кишенях 2 мільярди бюджетних гривень.
Справа Князєва
У сфері оборони були й інші корупційні скандали. Однак відзначилася не лише “оборонка” – вітчизняна судова система також не відставала.
Так, НАБУ та САП затримали очільника Верховного суду України Всеволода Князєва, якому інкримінують хабар у розмірі 2,7 млн доларів. Як стверджують правоохоронці, Князєв діяв в інтересах олігарха, для якого “продавлював” у судах України потрібні рішення. Князєву світить до 12 років в’язниці, наразі він також перебуває у СІЗО з можливістю вийти під заставу у 20 млн грн.
