«Під ялинку» Кабмін поклав українцям законопроєкт № 10378 про зміну правил мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Цей документ має удосконалити питання мобілізації та демобілізації, які досі регламентувалися нормами умовно мирного часу. Зміни анонсувалися вже пів року, у ЗМІ та соцмережах періодично спливали окремі частини законопроєкту, але остаточного варіанта до вчорашнього вечора ніхто не бачив. Відомо було, що розробляється він у тісній співпраці між урядом, Генштабом та парламентським комітетом з питань безпеки та оборони. Верховний головнокомандувач вимагав, аби готовий документ був напрацьований до 25 грудня, і в результаті він з’явився на сайті Верховної Ради якраз наприкінці різдвяного дня.
Про це пише Главком.
Перші вижимки з документу стали сюрпризом не тільки для тих громадян, що ще не спали, а й для народних депутатів. Не всі з них наступного дня навіть знайшли слова, щоб прокоментувати новації. Хоча напередодні голова монобільшості Давид Арахамія висловлював сподівання, що довгоочікуваний законопроєкт від Кабміну розіб’є величезну кількість фейків, якими обросло питання мобілізації.
Насправді ж ситуація стала ще більш заплутаною.
Отже, що пропонують уряд та військові?
Мобілізація по-новому. Ключові зміни
Відповідно до пропозицій, тепер необов’язково бігати за чоловіками або силоміць пакувати їх у буси, щоб доправити до ТЦК. Стаття 22 майбутнього закону зобов’язуватиме призовників, військовозобов’язаних і резервістів зареєструвати електронний кабінет, куди надсилатимуться повістки. Форму для реєстрації додатково повинен затвердити Кабмін. Також влада обіцяє повідомляти про виклики до ТЦК та СП на електронну пошту військовозобов’язаних. При цьому не пояснюється, у який спосіб роздобути дані про електронну скриньку користувача. Поважними причинами неприбуття може бути перешкода стихійного характеру, хвороба військовозобов’язаного або смерть його близьких родичів.
Тут важливо: нинішній варіант закону лише зобов’язує військовозобов’язаних прийти до ТЦК та СП і провести звірку даних. За новими правилами, громадяни повинні пройти медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах на підставі рішень військово-лікарської комісії, щоб визначити придатність або непридатність до військової служби.
Попри діджиталізацію процесу мобілізації, уряд все ж таки пропонує наділити поліцейських повноваженнями роздавати повістки. Досі повістки мають право вручати військові ТЦК та СП. Крім цього, уряд хоче законодавчо закріпити надання дозволу поліцейському або військовому ТЦК та СП фільмувати і фотографувати процес вручення повістки.
Також Кабмін хоче дати повноваження центрам надання адміністративних послуг (ЦНАПи) для уточнення облікових даних призовників, військовозобов’язаних, резервістів та військовослужбовців. У законопроєкті зазначено, що процедуру уточнення слід зробити протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації або протягом 20 днів з дати її продовження. Нагадаємо, що 9 листопада президент Володимир Зеленський підписав закони щодо продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні на 90 діб – до 14 лютого 2024 року.
Не забули у Кабміні й про чоловіків, які виїхали з України. Зокрема, із діючого закону зникне норма про те, що військовий облік громадян України, котрі постійно мешкають за кордоном, не ведеться. А, отже, центральна влада в особі Кабінету міністрів розробить механізм ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Разом із тим уряд знайшов й внутрішні резерви для поповнення лав ЗСУ. Мобілізувати пропонується… інвалідів III групи. Це випливає з корегування статті 23 Закону, де говориться про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. У нинішній редакції закону не підлягають мобілізації всі особи з інвалідністю. Натомість урядовий законопроєкт наділяє імунітетом від призову на фронт лише осіб з інвалідністю І і ІІ групи. Згадки про інвалідів III групи взагалі тут немає.
Провладна нардепка і членкиня парламентського комітету з питань оборони Мар’яна Безугла вже знайшла цапа відбувала, через якого буцімто зброю одержать люди з обмеженими можливостями. Зокрема, нардепка поширила фрагмент копії документу нібито з підписом Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, який виступає за вилучення із законопроєкту норм, що надають підстави для звільнення інвалідів II групи!
До речі, нові ініціативи Кабміну містять також пункти про персональну відповідальність Головнокомандувача Залужного. Якщо нині Міністерство оборони через Генеральний штаб Збройних сил України розробляє план мобілізації, то у запропонованому проєкті закону сказано, що це Міноборони напряму робитиме з Головкомом.
Окремо уряд хоче дати відстрочку від мобілізації вагітним жінкам та жінкам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в окремих випадках – до досягнення дитини шестирічного віку. Якщо ці обмежувальні критерії відпадають, то тоді що? Мобілізація жінок?
Щоправда, в іншому відкорегованому урядом законі про військовий обов’язок і військову службу знайшлася відповідь: «Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час в добровільному порядку».
У цьому контексті варто нагадати слова Верховного Головнокомандувача і президента Володимира Зеленського. Під час підсумкової пресконференції для ЗМІ він категорично заявив, що ніколи не підпише закон про мобілізацію жінок.
Також не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку зі звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
Не будуть мобілізовувати й діючих народних депутатів. Саме уточнення «діючі» вніс Кабмін, тим самим розширивши категорію з числа колишніх нардепів для потенційної відправки на фронт.
Кілька слів про бронювання. За задумом уряду, участь у війні омине всіх держслужбовців категорії «А». До неї належать усі міністри, їхні заступники, керівники центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабміну та їх заступники; керівник апарату Верховної Ради та його заступники.
Держслужбовці категорій «Б» і «В» (сюди входять, наприклад, голова ОДА, його заступники та співробітники держадміністрації) зможуть розраховувати на 50% «броні». Натомість в органах місцевого самоврядування будуть бронювати тих посадовців, котрі забезпечують життєдіяльність. Фактично йдеться про працівників критичної інфраструктури.
Центральна влада змінює підхід до класифікації видів військової служби. Так, кане в Лету строкова військова служба. Замість неї буде базова військова служба, яку проходять чоловіки віком від 18 до 25 років. Зокрема, цю підготовку терміном до п’яти місяців у мирний час (у воєнний період часові рамки визначає президент) можна буде пройти у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах) ЗСУ тощо. Для проведення базової загальновійськової підготовки залучаються громадські організації та об’єднання, у тому числі ветеранські. Громадяни України, які пройдуть базову загальновійськову підготовку, беруться на військовий облік військовозобов’язаних в територіальних центрах комплектування за місцем проживанням.
Важлива ремарка: під час дії воєнного стану направлення для проходження базової військової служби здійснюється на підставі указу президента України.
Ще одне нововведення від уряду – позбавлення військових звань та поновлення у військовому званні здійснюється за рішенням суду.
Розставив крапки над «і» Кабмін і у раніше дискусійних питаннях. По-перше, йдеться про обмежено придатних осіб у воєнний час. У законопроєкті це формулювання прибрано. Натомість військові-лікарські комісії після обстеження чоловіків ухвалюватимуть такі рішення: «придатний для військової служби», «непридатний до військової служби», «тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування» і «підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду».
По-друге, мобілізувати можуть засуджених (за їхнім бажанням) до відбування покарання з випробуванням. Категорично не братимуть на фронт засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 401 – 414, 426 – 433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України.
Статті 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України стосуються злочинів у вигляді непокори; невиконання наказу; порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості; дезертирства; ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом; викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин; умисного знищення або пошкодження військового майна; втрати військового майна; бездіяльності військової влади; здачи або залишення ворогові засобів ведення війни; самовільного залишення поля бою або відмови діяти зброєю; добровільної здачі в полон; мародерства; пропаганди війни; планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни; порушення законів та звичаїв війни.
Урядовий законопроєкт конкретизує терміни військової служби. Наприклад, особи віком від 18 до 25 років (крім осіб офіцерського складу) під час воєнного стану укладають контракт на один рік. Що стосується військовозобов’язаних, які проходили безперервну військову службу під час дії правового режиму воєнного стану протягом 36 місяців та були звільненні зі служби у запас, то вони можуть укласти нові контракти шість місяців.
У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.
Не обійдеться без гучних санкцій щодо військовозобов’язаних та резервістів. Якщо ця категорія громадян у разі ухвалення урядового законопроєкту не уточнить в ТЦК та СП свої облікові дані, тоді до них застосовуватимуться, як їх назвали в уряді, тимчасові заходи.
Зокрема, цих осіб буде внесено до Єдиного реєстру боржників із застосування обмежень:
– заборони виїзду за кордон;
– заборони на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном;
– обмеження на право керування власним транспортним засобом та отримання посвідчення водія;
– обмеження права на користування та розпорядження коштами та іншими цінностями;
– відмови в укладенні кредитного договору, договору позики;
– призупинення отримання пільг та послуг від держави.
Влада уточнила: перелічені обмеження скасовуються після звірки даних військовозобов’язаних та резервістів у ТЦК та СП.
Крім того, посилюється адміністративна та кримінальна відповідальності. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку тягне на штраф від 8,5 тис. грн до 17 тис. грн (нині за це світить не більше 1,7 тис. грн).
За порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію очікується 34-85 тис. грн штрафу (на громадян та посадових осіб). Якщо це порушення вчинено в умовах особливого періоду, штраф зросте до 153-204 тис. грн (нині такої норми немає).
Додатково вводиться ще одна норма: осіб, які порушили законодавство про оборону, військовий обов’язок і військову службу, правила військового обліку, мобілізаційну підготовку та мобілізацію під час дії особливого періоду може бути затримано до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення – до трьох діб.
Також запроваджується кримінальна відповідальність за відмову від проходження медичного огляду під час мобілізації – від трьох до п’яти років позбавлення волі. До речі, це прирівнюється до покарання за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Реакція правозахисників
«Главком» звернувся за коментарями до юридичних фахівців щодо запропонованих змін мобілізації. Військовий адвокат Дар’я Соларьова акцентувала увагу на скасуванні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації осіб з інвалідністю ІІІ групи. На її думку, це абсурдна норма, оскільки відповідно до положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, до військової служби визнаються придатними особи, стан здоров’я і фізичний розвиток яких дозволяє виконувати відповідні команди. Водночас юрист нагадала, що III групи інвалідності встановлюється за умов, коли є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.
«Група інвалідності III встановлюється при таких захворюваннях, зокрема, але не тільки: відсутність одного ока, двобічна глухота, сколіоз III ступеня, кіфосколіоз III ступеня з наявністю дихальної недостатності або сколіоз чи кіфосколіоз IV ступеня, відсутність однієї нирки, відсутність однієї легені. При всій повазі до людей з обмеженими можливостями, але робити з них мобілізаційних ресурс не дуже розумна ідея. Якщо така особа виявить бажання, оцінивши ризики, тоді, будь ласка, в інакшому випадку – це наражання такої людини на небезпеку», – переконана адвокатка.
Щодо скасування відстрочки від військової служби під час мобілізації для осіб, які отримують другу вищу освіту, за інакшою спеціальністю, ніж була отримана перша. Наразі пропонується, що відстрочку матимуть «здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої̈ та вищої̈ освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий за однією спеціальністю (фахом), а також докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. На думку Дар’ї Соларьової, це питання складне, бо, з точки зору здорового глузду, зрозуміло, що кількість військовозобовʼязаних, які здобувають другу, третю освіти на денній формі, значно збільшилося з початком повномасштабного вторгнення. З іншого боку – зокрема стаття 64 Конституції вказує, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Право на освіти підпадає під окремі конституційні обмеження на час воєнного стану, але таке обмеження не відповідає міжнародним стандартам.
Щодо електронного кабінету призовника, військовозобовʼязаного, резервіста. На думку правозахисниці, тут є складнощі в реалізації цього положення, оскільки не всі особи можуть мати можливість створення такого кабінету та його використання. Це кшталт мобільного застосунку «Дія». Тому це питання потребує достатнього вивчення, оскільки тут може стати питання про дискримінацію за фінансовим станом.
Щодо обмежень прав громадян, які є закордоном. Вчинення консульських дій у закордонних дипломатичних установах України, оформлення паспортів тощо є дискримінацією за ознакою статі, вважає Дар’я Соларьова. Законодавство в сфері мобілізації має бути однаковим, як для чоловіків, так і для жінок, які є військовозобов’язаними. Це порушення статті 24 Конституції України. До того ж, це можна вважати і порушенням статті 25 Конституції, де вказано, що Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
«Ще один цікавий момент для військовозобовʼязаних, які були вимушені виїхати з тимчасово окупованих територій через територію РФ до інших країни. У таких осіб в принципі відсутні такі документи. Питання чи є відповідна консульська установа суб’єктом, який може видавати нові військово-облікові документи. На мою думку, статті 20 та 20-1 запропонованого законопроєкту є такими, що порушують основоположні права громадян», – заявила юристка.
Щодо позитивних моментів, то військовий адвокат виокремила відстрочку на два роки від служби за мобілізацією для осіб, які проходили військову службу під час дії воєнного стану та були звільнені в запас, а також впорядкування процедури вручення повісток.
«Варто зауважити, що проблема мобілізації та створення мобілізаційного ресурсу полягає в тому, що майбутні військовослужбовці бачать, що їх права під час служби чи після не будуть захищені. Дійсно, існують проблеми з тим, що командири самовільно обмежують права військовослужбовців на проходження ВЛК, відпустки, переведення. У кращому випадку, просто ігнорують або не приймають рапорти, в гіршому – вимагають неправомірну вигоду. Ті військовослужбовці, які мають сміливість відстоювати свої права, «дивом» самовільно залишають частини або зникають безвісти. Поранені військові також мають багато проблем з лікуванням, встановлення інвалідності тощо. За цих умов всі ті, хто мають підстави на звільнення, зокрема, за сімейними обставинами, реалізують це право. Командири підрозділів створюють негативне уявлення про військову службу, ТЦК та СП також не сприяють уявленню про законність мобілізації», – підсумувала Дар’я Соларьова.
Адвокат Роман Кичко зосередився на аналізі норми про відстрочку для осіб, у яких жінка/чоловік або один з батьків мають І, ІІ групу інвалідності.
За його словами, раніше ця норма передбачала, що право на відстрочку є у всіх осіб, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи. У червні 2023 року було внесено зміни: право на відстрочку зберігається, якщо така особа інвалідністю (батько/мати) не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних, відповідно до закону, їх утримувати;.
«Як адвокат, можу сміливо повідомити, що ТЦК після цих змін взагалі почали всі поняття прирівнювати до утримання, догляду, опікунства. Словом, з’явилося ціле поле для зловживань. Фактично, якщо були, наприклад, син та донька у особи з інвалідністю, вони втратили право на відстрочку. Наразі, вказану норму звану змінюють. По перше, прибирають третю групу інвалідності дружини як підставу для відстрочки. По-друге, батько/мати з інвалідністю І-ІІ групи нібито обиратимуть, хто буде отримувати право на відстрочку. Для прикладу син або ж донька. Чому нібито? Тому що, автори проєкту закону нечітко прописали зміни», – сказав юрист.
Правозахисник пояснив: якщо урядовий законопроєкт буде ухвалено у запропонованій редакції, то медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) і лікарсько-консультативні комісії (ЛКК) зіткнуться із зайвим навантаженням, видаючи медичні висновки про догляд осіб з інвалідністю.
Щодо застосування обмежень до військовозобов’язаних, які порушили відповідні правила військового обліку. Роман Кичко звернув увагу, що в законопроєкті немає жодної згадки, що вказані заходи будуть застосовуватися на підставі рішення суду. Лише вказано, що за повідомленням керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, дані вносяться до реєстру боржників. Небезпека у тому, що керівник ТЦК та СП підмінятиме собою правоохоронні органи та суд: він без судового рішення, без правоохоронних органів, самостійно визначатиме, на яку особа треба накласти обмеження.
«Це критично небезпечна норма, оскільки проєкт не містить положень, відповідно до яких будуть перевірятися підстави та законність такої процедури», – б’є на сполох адвокат.
Правозахисник нагадав, що й до цього деякі представники ТЦК та СП зловживали, наприклад, на викликах військовозобов’язаних через «Укрпошту».
«Особа навіть не знала, що така повістка була. Після того, як військовозобов’язаний не з’явився за повісткою, ТЦК та СП за власною ініціативо, вважаючи таку повістку врученою, передавало до правоохоронних органів відомості, що така особа є «ухилянтом». Це відбувалося в порушення всіх можливих норм законодавства», – нагадав Роман Кичко. І резюмував: нині можна передбачити значно більшу кількість судових спорів, скарг, кримінальних проваджень, зайвого навантаження на судові та правоохоронні органи, якщо урядовий законопроєкт буде ухвалено у такому вигляді.
Політичний футбол
Зараз Верховна Рада перебуває на новорічних канікулах і, якщо за проєкт візьмуться одразу після виходу з них, то голосування в першому читанні можна очікувати вже в десятих числах січня. Вірогідно, це буде зроблено за накатаною схемою – оперативне голосування в першому читанні, потім чистка проєкту від найбільш одіозних норм і перехід до ухвалення в цілому. Після боїв в комітеті наприкінці січня-початку лютого можливий вихід на друге читання і, якщо воно пройде вдало, далі – подання на підпис президенту. У законопроєкті закладено, що нові правила мобілізації набувають чинності за місяць після його схвалення. Тобто – десь на початку весни.
Але це – ідеальний план, якщо в цьому механізмі не виникне серйозних збоїв. А вони можуть з’явитися через політичні фактори. На нещодавній підсумковій пресконференції президент приголомшив цифрою, що військові на одній зі ставок запропонували мобілізувати додатково 450-500 тис. людей, але зараз це питання опрацьовується. Причому Володимир Зеленський показово дистанціювався від військових, зауваживши, що для такого рішення бажає почути від них більше аргументів (зокрема, через значні виплати з бюджету для такої кількості мобілізованих). «Мобілізаційні закони повинні надати відповіді мені і суспільству передусім. Тому вони (військові) почали працювати над цим планом. Я поки що не побачив там демобілізації, а це питання номер один», – наголосив Верховний головнокомандувач.
Вже після цих слів Зеленського міністр оборони Рустем Умєров чітко дав зрозуміти, що питання демобілізації можна буде використовувати, тільки коли завершиться війна. Але в резонансному законопроєкті термін, після якого військовослужбовець може бути звільнений, тим не менш, з’явився – 36 місяців. Проте є купа інших вищезгаданих норм, які потребують окремого пояснення. Наприклад, потенційно одна з найбільш дискусійних новел щодо внесення військовозобов’язаних та резервістів до Єдиного реєстру боржників, може стати однією з «жертв» задля прийняття законопроєкту в цілому.
А поки таке обговорення активно триває в соцмережах. Так, псевдоукраїнські телеграм-канали, які прийнято зарахововувати до «ФСБшної мережі», хором розповсюджують теорію, що контраверсійний законопроєкт про мобілізацію є політтехнологічним кроком Офісу президента. Нібито його задача: спрямувати народне збурення на Валерія Залужного, після чого глава держави, який згадував на пресконференції про «захист цивільних», або ветує проєкт, або під президентським наглядом він буде суттєво пом’якшений. Щоправда, цей «хитрий план» неабияк псує той факт, що під законопроєктом стоїть підпис прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, а він у наших умовах повністю підпорядковується Офісу президента. Але це не заважає іншим каналам, вже підконтрольним Банковій, запевняти, що Шмигаль нічого не тямить в мобілізації, та вимагати пояснень для суспільства щодо законопроєкту насамперед від військових.
Валерій Залужний, який останнім часом є не дуже публічним, сьогодні вийшов на спеціальний брифінг та прокоментував мобілізаційні процеси, але тільки напустив туману. Головнокомандувач ЗСУ дав зрозуміти, що військове командування не робило жодних запитів «на якісь цифри» щодо мобілізації, про які казав президент, але при цьому зауважив, що певна бажана цифра на наступний рік все-таки сформована. «Вона враховує покриття поточного комплекту, який виник, формування нових військових частин та прогнозуванні наших втрат, які можемо понести протягом наступного року», – сказав Залужний та зробив ремарку, що детальніше нічого розповісти не може через військову таємницю.
Також Залужний «умив руки», зазначивши: те, кого конкретно буде призивати держава, взагалі не є в його компетенції. Відхрестився він і від прописаного в законопроєкті запровадження «електронних повісток»: мовляв, я тут ні до чого, але буду радий будь-якому засобу поповнення війська.
«Політичний футбол» в цій ситуації – це неправильно, – впевнений політолог Володимир Фесенко. – Причому з обох боків – і не тільки Зеленського та Залужного, а й того ж віцепрем’єра Михайла Федорова, який запевнив, що повісток через «Дію» не будуть роздавати. Хто б скільки не відсторонявся від цього питання, відповідальність має бути спільною – і політичного керівництва, і військового. Треба всім разом підготувати і ухвалити дієвий закон про мобілізацію. Якщо зараз змагатися і не брати на себе відповідальність за непопулярні рішення, програти можуть всі. І тоді буде не до рейтингів. Наскільки я знаю, конкретно з цим законопроєктом не було розуміння від кого його подавати – були три різних підходи. І військові брали безпосередню участь в розробці цього законопроєкту, незалежно від того, хто його оформлював. Тому казати, що усе хороше йде від військових, а в усьому поганому «слуги» винні – це повна дурня. А критикам цього проєкту хочу сказати: мобілізація – це суспільна потреба. Або ми її проводимо, і тоді ми можемо і далі протистояти російській агресії, або у нас є дві погані опції: ми програємо війну чи доведеться погоджуватися на мир з багатьма дуже неприємними поступками. І тут проблема не в тому, хто це пропонує, – військові чи політики».
Звідки це взялося?
У дивній ситуації, коли головнокомандувачі перекидають «гарячу картоплю» один одному, в напівпозиції застигли народні депутати, які мають цей законопроєкт освятити своїми голосами. «Слуги народу», які перебувають на різдвяних канікулах, отримали від керівництва рекомендації утримуватися від коментування цієї чутливої теми. Навіть один з головних коментаторів питання мобілізації серед «слуг» член профільного комітету з питань нацбезпеки та оборони Федір Веніславський повідомив «Главкому», що перебуває у дорозі «до кінця тижня». «Багато наших депутатів не дуже розуміють, що відбувається, – зізнається один зі «слуг», який погодився поговорити не під запис. – З одного боку, вони бояться реакції суспільства, з іншого – того, що росіяни будуть біля Києва. І на базі відсутності власної думки, коли кожного дня постає необхідність обирати якусь позицію, ними легко маніпулювати».
Але «обітницю мовчання» тримають не всі. Так, нардеп від монобільшості Олег Дунда припускає, що законопроєкт приймуть, але, скоріш за все, не в урядовій редакції. Проте, на думку політика, на той час він вже буде запізнілим. «Потрібно розуміти, що цією мобілізацією ми війну не виграємо, – каже Дунда. – Цей законопроєкт є необхідною річчю, але, по суті, це – затикання дірок. Поки ми його проголосуємо, імплементуємо, підпишемо, поки почнеться процес мобілізації та навчання, це займе пів року. А через пів року з урахуванням того, як діють росіяни, буде інша ситуація на полі битви. Постануть вже інші питання, які ми знову будемо вирішувати в реакційний спосіб. Тобто ми постійно запізнюємося з прийняттям рішень і не діємо проактивно».
Натомість Дунда пропонує кардинальні кроки – загальнодержавну мобілізацію: «Не те, щоб кожен українець взяв в руки зброю, а почав кожен у своєму місті працювати на державу. Кожен приватний сектор має працювати на війну і армію, щоб ми мінімізували імпорт. А валюту, яка залишається в країні, зокрема, спрямовувати на купівлю зброї. Фактично перед кожним українцем має стояти дилема: або ти виробляєш продукт, який необхідний державі, або йдеш до Збройних сил. І це стосується усіх – простих громадян, чиновників, місцевого самоврядування, медіа, політиків, громадських активістів. А поки такі дірки, як з мобілізацією, будуть тільки розширятися».
Народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко, який давно домагався вирішення проблеми демобілізації, вважає її згадку в законопроєкті своєю заслугою, хоча і незадоволений зависоким терміном служби в 36 місяців і вимагає скоротити його вдвічі.
«Також, на мою думку, є помилкою, що дуже багато різних питань запхали в один законопроєкт, що робить його дуже складним, різноплановим і суперечливим. Це вже перший крок до того, щоб всіх заплутати, – вважає Гончаренко. – Чому було просто не прийняти низку профільних законопроєктів – окремий по строковиках, окремий по базовій підготовці та іншому? Санкції щодо невиконання – це правильно, але, наприклад, чому до реєстру боржників громадян буде вносити ТЦК, хоча у нас для того є виконавча служба? Це відкриває простір для різних схем задля того, аби зробити комусь велику капость і розбирайся потім місяцями. Я особисто буду подавати багато правок до цього проєкту, і, думаю, процес його прийняття може затягнутися. У такому вигляді, як зараз, його приймати не можна».
Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко хоч і визнала, що мобілізація під час війни є неминучою, запропонувала зосередитися не на піднятті призивного віку, а на більш активній мобілізації силовиків, які зараз знаходяться під бронею. «Батьківщина» за урядовий законопроєкт в нинішньому вигляді голосувати відмовляється.
У профільному комітеті з питань нацбезпеки та оборони, через який проходили всі попередні драфти законопроєкту, панує, м’яко кажучи, здивування. «Я вивченням цих талмудів займаюсь вже день, і мені дивно, що члени комітету не отримали версію, яку зареєстрував Кабмін, – каже член комітету Соломія Бобровська з «Голосу». – Законопроєкт розроблявся останні шість місяців, багато норм були суперечливими та дискусійніми. Тому я зі здивуванням побачила в ньому багато зовсім нових речей – наприклад, про те, що Нацполіція має право затримувати людину від трьох годин до трьох діб для уточнення даних щодо військового квитка. Або «драконівські» штрафи за ухиляння від отримання повістки – ми ж розуміємо, що людям, які не працюють в Печерському чи Шевченківському районі Києва, такі гроші, як 200 тис. грн, ніколи не надходять навіть за рік. Всі добре знають ширину та глибину української корупції і особистісного фактору, і очевидно, що виникає величезний простір для зловживань».
На думку Бобровської, великі питання викликають обмеження конституційних прав, прописані в законопроєкті. «Попри те, що я є прихильницею мобілізації і того, що мають бути готові воювати всі, це має вигляд просто якогось закручування гайок, – вважає нардепка. – Плюс обурює спосіб, в який було зареєстровано цей проєкт – на Різдво, коли думають, що це все пройде непоміченим. Подавати такий масив інформації без жодного коментаря Міноборони і «слуг народу» – це нонсенс. Багато речей, які там записані, треба ще регулювати підзаконними актами, але ми насправді чекаємо пояснень на комітеті».
Бобровська впевнена, що обговорення «мобілізаційного» проєкту на комітеті буде скандальним і має відбуватися не в онлайн-режимі, а вживу з обговоренням кожної сторінки: «Бо потім відповідальність і весь негатив людей звалиться на депутатів».
У вечірньому відеозверненні 26 грудня Володимир Зеленський назвав реєстрацію законопроєкту лише початком дискусії: «Буде правильним, щоб такі норми обговорювалися та ухвалювалися не кулуарно. А так, щоб люди розуміли, яке бачення у військового командування, які мотиви в тих чи інших правил та умов, що пропонують депутати та як розв’язуються питання, які вже є в наших воїнів у Силах оборони. Закон – це те, що стосується всіх. Кожного в державі. Буде правильно, щоб на базі комітету Верховної Ради України військові разом із депутатами визначились із тим, як саме на законодавчому рівні має бути забезпечений наступний рік для наших Сил оборони. Чекаємо на остаточний текст закону».
