Головною відмінністю цільової мобілізації від "звичайної" є залучення осіб виключно для ліквідації наслідків військових дій на відповідних територіях та їх відновлення.
Український уряд підлаштував роботу єдиної державної системи цивільного захисту під час війни. До повномасштабної російської агресії вона служила для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, але нещодавно Кабмін розширив поняття так званої цільової мобілізації. Це стало можливим завдяки прийнятому ще в березні закону. Проте експерти впевнені — регулювання питання поки що далеке від досконалості. Кореспондент Delo.ua Ілля Требор розібрався в нових правилах і з’ясував, що їх себе представляє цільова мобілізація і коли українська влада може її провести. Про це інформують Економічні Новини з посиланням на DELO.
Два дні знадобилося Верховній Раді, щоб законопроект №7144, який спрощує відновлювальні роботи з ліквідації наслідків російської збройної агресії, пройшов шлях від реєстрації до розгляду у сесійній залі. Ще 16 березня за нього проголосувало 345 народних депутатів. Ініціатива насамперед розширює список основних завдань єдиної державної системи цивільного захисту (ЄДСГЗ) положенням про цільову мобілізацію.
Юрист компанії EVERLEGAL Наталія Іверук зазначає, що поняття “цільова мобілізація” – не новачок українського законодавства. Воно давно є у Кодексі цивільного захисту України і потрібен цей механізм для запобігання, а також ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру. Що змінилося, так це можливість проводити таку мобілізацію у відновлювальний період для ліквідації наслідків воєнних дій.
Завдання актуальне, оскільки за даними проекту KSE Institute “Росія заплатить”, який реєструє прямі втрати фізичної інфраструктури країни внаслідок війни, лише за останній тиждень збитки українській економіці збільшилися на $3,1 млрд. Загальна сума прямих задокументованих втрат станом на 19 травня складала майже $97,4 млрд або 2,9 трлн грн.
Через війну зруйновано або пошкоджено 38,6 млн квадратних метрів житла на $33,9 млрд. Постраждало не менше 216 заводів, фабрик та підприємств на $10,6 млрд. Пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 12 цивільних аеропортів, 295 мостів та мостових переходів, 591 дитсадок, 574 медустанови, 108 релігійних та 179 культурних споруд, 169 складів та 19 торгових центрів.
У першій декаді травня уряд зробив ще один крок у бік повоєнного відновлення та змінив положення про ЄДСГЗ. За словами представника Кабміну в парламенті Тараса Мельничука до нових завдань віднесено цільову мобілізацію для ліквідації наслідків ведення військових дій та визначення населених пунктів та районів, які потребують гуманітарного розмінування, маркування небезпечних ділянок та проведення розмінування територій.
За словами Іверук, головною відмінністю цільової мобілізації від “звичайної” є залучення осіб виключно для ліквідації наслідків військових дій на відповідних територіях та їх відновлення. Але вона уточнює, що нормативно-правове регулювання цільової мобілізації зараз неповне, оскільки не визначаються ні терміни, ні порядок, ні умови її проведення.
“У законодавстві лише зазначається, що організаційні, фінансові, правові та інші заходи проводяться на основі плану проведення цільової мобілізації, затвердженого КМУ. А її обсяги та терміни мають визначатися Указом президента України. Проте такі нормативно-правові акти відсутні у законодавчому полі”, – додає адвокат.
З огляду на це говорити про якусь процедуру або умови проведення цільової мобілізації можна лише загалом. Іверук зазначає — в українському інформаційному просторі розійшлася інформація про те, що оскільки цільова мобілізація відбувається у відновлювальний період, розпочнеться вона після завершення бойових дій на території України та закінчення військового стану.
За словами юриста EVERLEGAL Наталії Муравської, за цільової мобілізації уряд та органи місцевого самоврядування визначать обсяг необхідних робіт, кількість фінансових, людських та матеріальних ресурсів для повноцінної ліквідації наслідків війни. При цьому Державна служба з надзвичайних ситуацій України визначить потребу у фінансових та матеріально-технічних ресурсах органів та підрозділів цивільного захисту.
“А у разі проведення цільової мобілізації ДСНС подаватиме відповідні пропозиції до Міністерства економіки. Вже він звертатиметься до уряду, який визначить план, обсяг та терміни, а також порядок оповіщення громадян України про проведення цільової мобілізації”, – уточнює Муравська.
При цьому насамперед для ліквідації наслідків залучать сили цивільного захисту з наданням їм допомоги аварійно-рятувальних служб, пожежно-рятувальних підрозділів та інших підрозділів. Але якщо для відновлення треба буде залучити додаткові ресурси, то сили цивільного захисту доукомплектують працездатним населенням.
У положенні Кабміну про ЄДСГЗ докладно розписано, які органи відповідають за які підсистеми цивільного захисту. Наприклад, Міністерство культури – за ліквідацію наслідків на об’єктах культури, а Міністерство юстиції – у в’язницях та слідчих ізоляторах. Але щоб вони приступили до роботи, уряд має вирішити питання термінів та обсягів допомоги. А вже для цього Україні треба дочекатися перемоги у цій війні.
