Усі без винятку громадяни нашої держави мають однакове право на захист.
Якщо вже йдеться про миротворців Організації об’єднаних націй на Донбасі, то вимагаймо їх і до Криму. Про це пише політолог Михайло Басараб.
Тиждень тому президент дав нове життя ідеї про миротворчу місію на Донбасі. У виступі на YES Порошенко приділив особливу увагу звільненню Криму. Наголосив навіть, що незабаром говоритиме про це під час Генасамблеї ООН.
Прекрасно! Адже питання Криму й Донбасу об’єктивно неподільні. В такому разі, Україна мала б вимагати “в одному пакеті” відправки миротворчих місій і на Донбас, і в Крим.
Це стане справедливою, цілком логічною вимогою. Оскільки Порошенко постійно заявляє, що події в Криму і на Донбасі викликані збройною агресією Росії. Якщо вже проблему “конфлікту на Донбасі” вирішать лікувати миротворчою місією, то необхідно прописати такі ж “ліки” і для проблеми Криму.
Основне завдання миротворчих місій ООН – це захист мирного населення. Мешканці і Криму, і Донбасу зазнають переслідувань і страждань схожого рівня й характеру. В Криму зараз немає війни, на відміну від прифронтових районів ОРДЛО. Зате там у людей примусово відбирають українське громадянство та насильно забирають до російського війська. На обох територіях тривають масові репресії за етнічною ознакою та через політичні переконання. Там і там окупанти масово відбирають майно та бізнеси місцевих. Саме ці воєнні злочини росіян мали б припинити нейтральні миротворці ООН.
Нагадую: відповідно до Конституції України і міжнародного права, усі без винятку громадяни нашої держави мають однакове право на захист. Кримчани так само потребують захисту, як і мешканці Донбасу. Ми не можемо воювати за одних громадян – і кидати на призволяще інших.
Крім того, міжнародна спільнота не визнає анексії Криму, – значить, це щонайменше спірна територія. Необхідність втручання ООН очевидна. Плюс, суто військові завдання для ООНівців. Окупанти стрімко мілітаризують Крим, активно використовують його як майданчик для наступальних озброєнь (включно з інфраструктурою для ядерних боєприпасів) та для анти-НАТівських навчань. Отже, окупація Криму створює воєнні загрози не лише для України, а й для усіх сусідніх держав.
З території півострова військові РФ неодноразово порушували адміністративний кордон із Херсонською областю. Масштабний збройний конфлікт на Перекопі досі не виник лише завдяки стоїчному спокою України. Але нема гарантій, що чергова свідома провокація Кремля не призведе до початку бойових дій. “Блакитні шоломи” мають надійно запобігти такому сценарію.
Ну і насамкінець, головне. Без деокупації Криму закінчення війни між Росією та Україною просто неможливе – ані з політичної, ані з юридичної точки зору.
