Незначні кроки на російського президента не діють, оскільки його особисті проблеми від санкцій не збільшуються.
Про це пише Володимир Огризко, український дипломат, міністр закордонних справ.
Введення санкцій проти російських компаній, пов’язаних з будівництвом моста через Керченську протоку, – правильний сигнал, але росіяни на нього жодним чином не відреагували. Що це означає?
Це означає, що незначні кроки на Путіна не діють. Оскільки його особисті проблеми від санкцій не збільшуються – у нього залишаються все ті ж можливості, все ті ж активи, все той же політичний вплив – його не турбують ці санкції.
Тому, якщо намагатися вплинути на Путіна через маленькі кроки, то потрібно розраховувати цю стратегію на десятиліття. Не думаю, що його політичне життя триватиме настільки довго, а значить, ця схема його влаштовує: то й що, якщо резервний фонд зменшиться на кілька мільярдів? Ці аргументи не мають значення для Путіна.
Для середньостатистичного європейського лідера подібні аргументи були б дуже важливі – в нього тут таки вчепилися б політичні опоненти. Путін же, критикувати якого в Росії не тільки ніхто не насмілиться, але навіть не подумає про таку можливість, може не звертати на це уваги. Запас міцності у нього дуже великий.
Рідкісна річ серед українських статей про Путіна – у цій статті є ідея, проста й зрозуміла.
Дрібні укуси та символічні жести для Путіна просто позбавлені сенсу. Тільки конкретні та потужні удари. Взагалі, коли я тільки починав свою діяльність як керівник, я, вже не пам’ятаю де, прочитав просту та важливу для керівника думку.
Уникай покарань, особливо дрібних. Карай рідко, але тоді вже на всю котушку, використовуючи максимум прав, які в тебе є. Пам’ятай – на дрібне покарання ображаються та зляться точно такою мірою, як і на велике. Тобто роздратування та злості ти породиш багато, а побоювань – дуже мало.
