Два свіжих приклади про те, як з людей роблять ідіотів. Та ще гірше - агресивних ідіотів, готових убивати на черговій "священній" війні, пише на Facebook Євген Левкович.
Приклад перший.
Весь учорашній день у топі новин: “Порошенку запропонували поміняти в країні всі російські прізвища”. Це ще м’яке формулювання. Було й таке: “На Україні хочуть ЗАБОРОНИТИ російські прізвища”. Нагадаю, що подібним (в Україні хочуть заборонити російську мову) почалася антиукраїнська істерія восени 2013-го. Та сама “заборона” російської мови зіграла важливу роль у підготовці бунтів на сході України, її повсюдно використовувала кремлівська пропаганда, причому в найбільш багатотиражних своїх ЗМІ. Про те, що в Україні тепер хочуть заборонити російські прізвища, теж повідомили аж ніяк не “Новости Когалыма”. Про це повідомила, наприклад, “Російська газета” – офіційний друкований орган уряду РФ. РІА-Новини, ТАСС, “Известия”, “Аргументи і факти”, перша п’ятірка “Яндекса” – це тільки те, на що натрапив я особисто (і це в мене ще телевізора немає).
Певна річ, “новину” понесли в патріотичних групах і пабліках “Фейсбуку” та “Вконтакте”. Реакція там відомо яка – “виродки”, “мерзота”, “здохніть” і т.п.
Тут навіть мені стало цікаво, і я зайшов на офіційний сайт президента України (до якого, до речі, ставлюся з великим… е-е… скепсисом). Дійсно, якщо довго та наполегливо ритися, то на сайті можна знайти електронну петицію під назвою “Переробити російські прізвіща та імена на український лад”. “Запропонували” її Андрiєнко Олег Андрiйович, такий ось прямо класичний “хохол”. Провокатор, жартівник чи просто кретин – але що характерно, однією особою він це “запропонували”. Більш того, просто зараз на сайті Порошенка ви можете запропонувати і свою петицію – наприклад, з вимогою перейменувати “Російську газету” на “Вісник УПА”. Думаю, вона набагато більше підписів збере, бо петиція “Переробити російські прізвіща та імена на український лад” за добу зібрала всього… два.
Але кого це вже хвилює? Виродки, і так ясно.
Приклад другий.
Перед цим я хочу висловити співчуття рідним і близьким музиканта групи “Любе” Павла Усанова, якого, як ви, напевно, знаєте, побили 2 квітня в Підмосков’ї, він пролежав більше двох тижнів у комі і позавчора помер, залишивши на білому світі двох дітей. Історія дійсно жахлива, убивця має бути покараний з усією суворістю закону, і тут взагалі не було б про що говорити, якби не письменник Захар Прилєпін й офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова.
Перший опублікував на сайті телеканалу “Рен-ТВ” епітафію під назвою “Паша”, присвячену Усанову, з яким Прилєпін (принаймні за його власними словами) спілкувався дуже близько. Ось фрагмент: “Паша сидів у барі, обговорював якраз ті самі теми, що й ми з ним обговорювали, – Донбас. У нас це боліло з ним – і, немає чого приховувати, говорили й говоримо ми про це часто. У кафе був хтось, кому, судячи з усього, розмова не сподобалася. До Паші підійшли і вдарили по голові. Ззаду. Обличчям до обличчя з ним убивця мав куди менше шансів. Паша міг за себе постояти. Результат: перелом основи черепа і внутрішньомозкова гематома. Три тижні в комі. Днями його дружина Юля попросила молитися за лікарів. Сьогодні Паша, не виходячи з коми, помер. Розплодилися люди, які вбивають за слово, за позицію, за мужність. Він не брав до рук зброю. Він дітям допомагав. Як ставитися до цього? Як пробачити?”
За декілька годин текст Прилєпіна перепостила у своєму “Фейсбуці” Марія Захарова, додавши до нього набагато прозоріший “натяк”: “Права людини їм подавай, цінності європейські, повагу (їм – це “хохлам”, розуміється. – прим.). Не буде вам ні цінностей, ні поваги, поки не перестанете людей стріляти на майданах, палити в будинках профспілок і вбивати в барах за національно-ідеологічною ознакою. Спочатку інтенсивна реабілітація від націоналізму, потім усе інше. Інакше – клінічна смерть від отруєння самими собою “.
Ну, а далі – пішло-поїхало. Понеслося так, що навіть у моїй, наскрізь “бендерівсько-фашистській” стрічці “Паша” з’явився разів десять, а то й більше.
Мені стало цікаво, і я вирішив пошукати у всіх наявних відкритих джерелах деталі вбивства Усанова (доступу до матеріалів кримінальної справи в мене, на жаль, немає, як немає й не може їх бути ні в кого іншого – справу заведена тільки позавчора).
Інформація, треба сказати, досить мізерна. В одних джерелах стверджується, що конфлікт між Усановим і вбивцею стався в барі, в інших – що на вулиці. Десь кажуть, що вбивця вдарив один раз кулаком, просто влучив ось так невдало, десь – що пляшкою, а потім додав ще. Lifenews зі “слів очевидців” повідомляє, що Усанов був сильно п’яний і чіплявся до відвідувачів. Щоправда, ані імен очевидців, ані безпосередньо їхньої прямої мови в матеріалі немає. А ось на тому ж “Рен-ТВ”, де виступив Прилєпін, я знайшов сюжет, де “ді-джей дмитрівського ресторану” Міл-Арт розповідає про обставини тієї ночі, причому розповідає на камеру. За його словами, Усанов “випивав з хлопчиною за барною стійкою”, потім вони на пару годин вийшли, потім знову повернулися “вже добре напідпитку”, однак випивали далі, аж до закриття ресторану, у якому вони залишилися тільки вдвох. При цьому “хлопчина” – постійний клієнт закладу, якого “Усанов добре знав” (свідок називає їх “товаришами”). Далі він каже: “Спочатку вони спілкувалися по-дружньому, а потім у них якісь сутички почалися”. Коли ж із закладу їх попросили, вони пішли до іншого бару, будучи до цього моменту (дослівно) “ГРАНИЧНО П’ЯНИМИ”, “НЕ ЗОВСІМ АДЕКВАТНИМИ” і “НАСТРІЙ У НИХ БУВ БОЙОВИЙ”.
Що сталося в іншому барі, чи дійшли вони до нього взагалі – про це прямих свідчень я не знайшов. «МК», наприклад, повідомляє, що товариші розійшлися по домівках, і вже по дорозі додому, майже біля під’їзду, на Усанова напали аж “троє невідомих”, які “без видимих на те причин стали жорстоко його бити, і незрозуміло, чим би все це закінчилося, якби на крики та галас не звернули увагу охоронці, що були неподалік. Вони відбили музиканта від хуліганів, викликали карету швидкої допомоги й поліцію”. Далі у всіх джерелах зявляється вже заарештований (один) “38-річний мешканець села Чашникове Сонячногірського району Максим Добрий, менеджер однієї з вантажних компаній”. На якому грунті між ним і Усановим сталася бійка (або побиття), не йдеться ніде, крім тексту Прилєпіна. Взагалі версію з помстою за російський Донбас до Прилєпіна не згадували в жодному джерелі – тільки після нього це понесли і Захарова, і “Комсомольська правда”, і всі можливі пабліки, що містять у своїх назвах слово “російський”. Та й у тексті Прилєпіна, як ви, напевно, НЕ помітили, стоїть загадкове “судячи з усього” (цікаво було б дізнатися – судячи з чого, все-таки). Сам Максим Добрий, якого в багатьох ЗМІ називають не інакше, як “убивцею” (і це навіть не до суду, а ще до будь-яких слідчих дій), ніяк не виявляє своїх “політичних” поглядів. У його акаунтах у соціальних мережах немає нічого, що вказувало б на його русофобію. Там не те що про “великих укрів” нічого немає – там взагалі немає нічого ані про політику, ані про війну. Нарешті, учора ввечері на офіційному сайті Слідчого комітету РФ з’явилася заява Маркіна, у якій він повідомляє, що “зараз слідство може констатувати, що версія про конфлікт на грунті розбіжності в поглядах на ситуацію в Донбасі НЕ ЗНАЙШЛА СВОГО ПІДТВЕРДЖЕННЯ”.
Та кого це вже хвилює? Поїзд поїхав. Черговий, у Донбас. “Розплодилися”.
До речі, рідна сестра заарештованого вже отримала декілька абсолютно конкретних погроз фізичної розправи.
Що я взагалі хочу сказати… Я сподіваюся, що коли-небудь до всіх, хто розпалює цю ненависть, постукають мертві. Ось просто у двері. Усі ці десять тисяч мертвих – і з прізвищами, які на “ов”, і з тими, які на “енко”.
Я, звичайно, навряд чи доживу, за таких розкладів. Але, с*ка, сподіваюся.
