Група позафракційних депутатів українського парламенту пропонує зобов'язати уряд Володимира Гройсмана розірвати дипломатичні відносини з Російською Федерацією.
Про це заявив журналіст Сергій Руденко.
Ця норма з’явилася в законопроекті про реінтеграцію Донбасу, який Верховна Рада має розглянути у другому читанні.
Але це, здавалося б, цілком логічне в умовах війни рішення офіційного Києва приречене на провал. Нинішня українська влада не готова до розірвання дипломатичних відносин з Москвою. В іншому випадку вона зробила б це вже давно і не чекаючи рішення Верховної ради.
Точка в дипломатичних відносинах між Україною і Росією була поставлена ще в лютому 2014 року. Тоді Москва дала чітко зрозуміти Києву: вся договірна база між двома країнами більше не діє. Кремль в односторонньому порядку порушив Договір про дружбу, партнерство і співробітництво від 1997 року, яким визначався принцип непорушності кордонів української держави і його територіальної цілісності.
В умовах, коли Росія веде війну проти України, апелювати до дипломатії – марно. “Гради” і “Буратіно” на сході української держави – ось відповідь Кремля на пропозицію Києва сісти за стіл переговорів. Навіть міжнародним посередникам не завжди вдається привести до тями керівництво Російської Федерації.
Сьогоднішня російська дипломатія по відношенню до України – це шантаж, погрози, цинічне викривлення реальності, спроба нав’язати світу своє бачення ситуації в Криму і в Донбасі. Українському зовнішньополітичному відомству протистояти всьому цьому дуже важко.
Причина політичних дискусій в Києві про те, чи потрібні Україні не тільки дипломатичні відносини, а й візовий режим з Росією, лежить у визначенні самою українською владою того, що відбувається на сході країни. Четвертий рік офіційно там ведеться антитерористична операція (АТО). Ось абревіатура АТО дає можливість Росії говорити, що “їх там нема”, і маніпулювати з приводу “молодих республік” “ДНР” і “ЛНР”.
Звичайно, українські політики в своїй риториці дуже часто використовують словосполучення “російсько-українська війна”. Але ось документального статусу цієї самої війни немає. А раз офіційно війни немає, то це і не заважає дипломатичним відносинам двох країн. І не тільки дипломатичним, але і економічним.
Чітке законодавче визначення того, що сьогодні відбувається в Донбасі, і ролі у війні Росії дасть українській владі відповідь на питання: чи потрібні дипломатичні відносини і візовий режим з РФ. Ніхто, крім Верховної ради, уряду і президента України, цих питань не вирішить. За великим рахунком, це – внутрішнє питання самих українців – як тих, хто працює в Росії, так і тих, хто перебуває всередині країни. Президент Порошенко виступає проти розриву дипломатичних відносин з Росією. Тепер – слово за парламентом. Хоча, треба сказати, що для прийняття такого рішення досить було б одного розпорядження уряду.