Україна може здійснити стрімкий ривок уперед. Для цього потрібна консолідація суспільства, бізнесу і влади. Про це заявив народний депутат, співавтор доктрини збалансованого розвитку «Україна 2030» Сергій Тарута на третьому Міжнародному GR Форумі.
«Україну можна порівняти з літаком, який стоїть на місці. Турбіна крутиться, але не вистачає енергії, щоб він полетів. Люди, бізнес готові до змін значно більше, аніж влада», — сказав політик.
Влада сподівається на кошти Міжнародного валютного фонду, хоча країна має власні колосальні ресурси, зауважив Сергій Тарута.
«Те, що робить уряд, наші західні партнери, хворого не рятує. Ми як потрапили у “швидку допомогу”, так із неї і не вилазимо», — пояснив він. Тому потрібна наукова, обґрунтована доктрина розвитку для майбутнього країни.
«Маємо наслідки пострадянської системи, коли процес демократизації і десовєтизації не проходить. Політики негативно ставляться до альтернативних поглядів. А реформи більше нагадують тюнінг діючої системи. Як, наприклад, медична, на яку витрачають багато грошей, але немає чіткого розуміння кінцевих цілей. Натомість суспільство не підтримує такі реформи, бо немає довіри до влади», — сказав народний депутат.
За останніх три роки Україні дали $3,6 млрд грантової допомоги, але люди не відчули ефективність цих грошей. Причина — немає інституційної спроможності розробити, узгодити і втілити зміни.
Проблемою залишається дуалізм влади, вважає Сергій Тарута.
«Маємо три гілки влади — законодавчу, виконавчу і судову. Президентської немає, а повноваження — у кого? Практично всі — у президента. Його Адміністрація забрала у виконавчої гілки понад 340 повноважень. Але використовує їх неефективно», — каже політик.
«Ми пропонуємо нову систему. Турбіні реформ потрібне нове паливо. І це наукова основа реформ доктрини “Україна 2030”. Є візія, яку потрібно реалізувати. Для цього маємо сформувати політичну еліту, залучити молодь», — переконаний Сергій Тарута.
У доктрині прописали концепцію розумного врядування — державного управління як сервісу, де громадяни є користувачами послуг, а державні чиновники — менеджерами.
«Конституцію потрібно затверджувати на референдумі, щоб вона була народною. У президента потрібно забрати 70% повноважень і зробити його арбітром нації. Має бути закон про президента, його відповідальність і імпічмент. Бо коли немає ніякого тиску і страху, то почуваєшся як у теплій ванні. А коли водичка холодна — реакція інша», — сказав народний депутат.
Водночас парламент сьогодні займається законодавчим спамом — у теперішньому скликанні наробив 4200 законопроектів, які не розглядаються, зауважив політик. «Влада не бажає реальних змін», — заявив Сергій Тарута.
Серед інших концептуальних питань, порушених у доктрині — ефективна система кадрів у владі, децентралізація із дієвим місцевим самоврядуванням, відповідальна соціальна політика, зменшення навантаження на бізнес.
«Бачимо тиск на бізнес, зокрема з боку СБУ. Причому, всі про це знають — президент, НАБУ, генпрокурор, суспільство. Знають по прізвищах — хто це робить. Але статус-кво — правоохоронці продовжують займатися рекетом», — сказав політик.
«Нам потрібен новий суспільний договір — між громадянином, владою і бізнесом. Якою хочемо бачити структуру влади і з якими повноваженнями. Тоді стрімко рухатимемося уперед», — заявив Сергій Турата.
Доктрина збалансованого розвитку «Україна 2030» — стратегічний документ, який вперше пропонує конкретні терміни запуску і реалізації нових механізмів економічного зростання України до 2030 року. У його розробці брали участь вчені-економісти з провідних вищих навчальних закладів країни: Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, Києво-Могилянської академії та Національного університету біоресурсів і природокористування.
Доктрина передбачає впровадження людиноцентричної моделі розвитку України. Необхідними кроками для цього є детінізація економіки і дерегулювання бізнесу, боротьба з корупцією, лібералізація податкової політики, впровадження інноваційних технологій, перегляд умов співпраці з МВФ.
