13 грудня 2023 року уламки російської балістичної ракети впали навпроти багатоповерхівки у Дніпровському районі Києва. Минув місяць — мешканці будинку живуть без вікон, без газу і з ледь теплими батареями в морози.
«Люди залишаються, тому що їм нікуди йти», — каже місцева жителька Тетяна Логвиненко в інтерв’ю NV. Столична влада не поспішає з відновленням нормальних умов життя.
13 грудня сили ППО збили усі 10 ракет, випущених ворогом по Києві. Але уламки впали у чотирьох районах столиці. Зокрема, у Дніпровському. Там загорілася одна з дев’ятиповерхівок. Фасад був пошкоджений вибуховою хвилею. Десятки людей постраждали та були госпіталізовані. Серед них — 37-річна редакторка й письменниця Тетяна Логвиненко з мамою.
Але невдовзі вони, як і більшість мешканців будинку, вимушено повернулися до своєї оселі. Утім, зараз життя в зруйнованому будинку більше схоже на виживання.
Яка обстановка у будинку
«Минулої ночі було +14 [у квартирі]. Люди кажуть про +14… +17, причому дуже холодно навіть у тих квартирах, в яких збереглися вікна».
«Будинок визнано аварійним і таким, що виведено з експлуатації. Тут жити неможливо. Люди залишаються, тому що їм нікуди йти. Тому що це їхній дім, а альтернативи їм ніхто не запропонував».
«Зима, дуже холодно, а вікон немає практично ні в кого, принаймні в трикімнатних квартирах, які виходили на бік прильоту. Особливо зараз, останні дні, коли температура вночі опускається до мінус 11−15 градусів — це дуже холодно».
Що обіцяють мешканцям
«У перший день після прильоту комунальники закрили плівкою вікна у під’їздах. Це було 13 грудня. І до сьогоднішнього дня всі ці вікна стоять закриті плівкою, тобто в під’їздах теж холодно. Цим мала би займатися Київміськдержадміністрація, але ми нічого не знаємо про те, коли і як будуть замінені вікна у під’їздах».
«Нам пообіцяли, що замірник [від Червоного Хреста] прийде 26 грудня. До Нового року все взагалі зупинилося, і врешті замірник прийшов до нашого будинку аж 3 січня».
«Відомо тільки те, що роботи планують закінчити до 13 лютого. Це вже буде два місяці з часу прильоту. Весь цей час люди живуть без вікон і без чіткої інформації, коли, як і що буде робитися».