Напередодні Міністерство транспорту Казахстану опублікувало попередній звіт про аварію 25 грудня минулого року поблизу міста Актау літака «Азербайджанських авіаліній» (AZAL), при цьому російська сторона продовжує упереджено коментувати цей трагічний інцидент.
У звіті було зазначено, що літак Embraer 190-100 IGW з реєстраційним номером 4K-AZ65, який виконував регулярний рейс J2-8243 з Баку до Грозного, зіткнувся із втратою сигналу GPS у повітряному просторі Росії, включаючи район Грозного аеропорту. Через несприятливі погодні умови екіпаж не зміг виконати другу спробу посадки і вирішив повернутися до Баку. Після цього на бортовому самописці (CVR) було зафіксовано два сторонні звуки з різницею 24 секунди. Аналіз даних CVR і FDR показав, що через 4 секунди після першого звуку відмовила третя гідравлічна система, через 6 секунд перша, а ще через 21 секунда друга, що призвело до повного виходу їх з ладу. Огляд літака виявив численні пробоїни та пошкодження фюзеляжу, зафіксовані на фото- та відеоматеріалах. Пошкодження виявлені в задній частині літака, на вертикальному та горизонтальному стабілізаторах, лівому крилі та лівому двигуні. У звіті наголошується, що ці пошкодження виникли внаслідок впливу зовнішніх об’єктів, при цьому ознак зіткнення з птахами не виявлено. Також знайдено та вилучено сторонні об’єкти, що не належать літаку, фотографії яких включені до звіту.
У звіті зазначається, що о 05:13:32 основні системи управління повітряним судном було втрачено, о 05:21:42 координуючий диспетчер повідомив Грозного про початок операції «Килим». Проте екіпаж літака не міг знати про неї заздалегідь, що вказує на спробу приховувати інформацію з боку російської влади, зауважує агентство.
«Незважаючи на ці факти, російські офіційні особи, експерти та ЗМІ продовжують заперечувати свою причетність до інциденту та намагаються покласти провину на екіпаж. Подібна тактика нагадує ситуацію з малайзійським Boeing 777, збитим у 2014 році над Україною, за що Москва досі не визнала відповідальності. Тим часом у Грозному, у військовій частині у селищі Ханкала, триває розслідування. За наявною інформацією, вогонь по літаку було відкрито саме з території цієї військової бази. Азербайджанська влада має у своєму розпорядженні відомості про осіб, які віддали наказ і вчинили постріли, а також про тип зброї. Незважаючи на наявність усіх цих фактів та доказів спроби Росії направити розслідування в інше русло та покласти провину на екіпаж викликають глибокий жаль», – йдеться у публікації АПА.
У розслідуванні, окрім Казахстану, беруть участь також експерти з Азербайджану, Росії та країни-виробника літака – Бразилії. Усі факти, відображені у попередньому звіті, відомі й російській стороні.
«Азербайджан чітко окреслив свої умови та вимоги, які були озвучені на найвищому рівні. Як уже зазначалося, у розпорядженні Азербайджану знаходяться фрагменти ракети «Панцир-С», якою було збито літак. Формується доказова база, збираються факти та докази, ведеться підготовка до звернення до міжнародного суду. Проте двері для діалогу з Росією залишаються відчиненими. Москва має відкрито визнати свою провину та взяти на себе відповідальність. Інакше Баку готовий до наступних кроків», – йдеться у матеріалі.
