Українська армія нещодавно на великих навчаннях під Рівним відпрацювала наступ зі своїм найновішим озброєнням, безпілотниками, розвідкою та засобами радіоелектронної боротьби.
Про це повідомляють Економічні новини з посиланням на .BBC
Прорив танків, БМП і штурмових груп піхоти прикривали протитанкісти з “Джавелінами” та українськими ракетними комплексами “Стугна” і “Корсар”. Контратаку умовного ворога відбивав “Байрактар”, а за полем бою спостерігала вітчизняна безпілотна аеророзвідка.
На основі однієї з механізованих бригад оперативного командування “Північ” для цих навчань сформували батальйонно-тактичну групу (БТГр).
На нинішніх навчаннях батальйонно-тактична група мала наступати через лінію зіткнення з умовним супротивником.
Після удару артилерії на поле бою висунулися танки і БМП під прикриттям протитанкових розрахунків.
Одна з особливостей цих навчань якраз стосується протитанкістів – вони одночасно діяли з ракетними комплексами різних типів: радянськими “Фаготами”, українськими “Стугнами” та “Корсарами” і американськими “Джавелінами”.
Кожен протитанковий ракетний комплекс має свої плюси та мінуси, й так бійці та командири навчалися, що краще використовувати у конкретних умовах. Наприклад, “Стугна” діє на більших відстанях, ніж “Джавеліни”, але український комплекс значно важчий.
“Командири навчалися поєднувати “Джавеліни” з нашими новітніми засобами і застосовувати їх відповідно до ситуації та їхніх тактико-технічних характеристик”, – пояснив командувач військ оперативного командування “Північ”, генерал-майор Валерій Залужний, який керував навчаннями.
Після танків та протитанкістів у бій знову вступила артилерія, яка завдала удару по “опорникам” супротивника та провела їхнє задимлення. Під прикриттям димів установки розмінування розширили проходи по мінному полю для штурмових груп.
Умовний супротивник намагався зупинити наступ, але його контратаку зупинили за допомогою авіації та ударного безпілотника “Байрактар” (Bayraktar TB2).
Турецький дрон прилетів з аеродрому в іншій області, кілька годин вів розвідку над полем бою, а потім завдав удару з висоти понад 5 км – з землі помітити “Байрактар” неозброєним оком неможливо.
Розвідку проводили й інші безпілотники – так звана “мала авіація” ЗСУ або ж “очі”, як називають їх бійці: українські розвідники “Лелека-100”, PD-2 і RAM, а також польський FlyEye.
Ударний безпілотник турецького виробництва Bayraktar TB2 на цих навчаннях ніхто не бачив – він вилітав з аеродрому в Старокостянтинові та був надто високо над полігоном, щоб його помітити.
“З висоти 5,5 км влучає у люк танка”, – каже один з військовослужбовців.
Випробовували на навчаннях під Рівним і більш стаціонарні розробки, такі як дистанційний модуль для вогневих точок.
Це великокаліберний кулемет НСВТ встановлений на рухливому модулі, який може обертатися на 360 градусів.
12,7-міліметровий кулемет НСВТ може тримати кругову оборону радіусом 1600 метрів і вести вогонь по живій силі та техніці супротивника.
Самий модуль створений польською компанією Mista (тією самою, що створила бронемашину Oncilla на основі українського “Дозора-Б”).
А для української армії, якщо цю розробку вирішать брати на озброєння, готовий підготувати 482-й конструкторсько-технологічний центр Міноборони.
