Карпати – один із найважливіших осередків біорізноманіття в Україні. Проте довгий час ці гори залишалися вразливими перед браконьєрами.
Важкодоступність місцевості, поганий стан доріг і нестача постійного нагляду сприяли незаконному полюванню. Однак ситуація почала змінюватися після появи вітропарків, і цей процес має позитивний вплив на природу.
Будівництво вітроелектростанцій не лише розвиває енергетику та залучає інвестиції, а й сприяє покращенню інфраструктури. Разом із турбінами прокладають дороги, встановлюють камери спостереження та облаштовують контрольні пункти.
Микола Герасименко, керівник MCL Group, звертає увагу на важливу додаткову функцію турбін – відеонагляд. «Камери, встановлені на вітротурбінах, мають широкий кут огляду та розташовані на значній висоті. Основне їхнє завдання – захист інфраструктури, але вони також стали ефективним інструментом для запобігання браконьєрству», – пояснює він.
Навіть після завершення будівництва енергетичні об’єкти залишаються під дистанційним наглядом. За словами Герасименка, така система вже успішно діє в Нижньоворітській громаді на Закарпатті, де будується перша вітроелектростанція регіону. «Оператори або служби охорони швидко реагують на підозрілі події, що допомагає зменшити незаконне полювання. Фактично, ці об’єкти стають додатковими “очима”, які контролюють ситуацію», – додає він.
Відродження дикої природи
Зменшення браконьєрства позитивно позначилося на популяціях тварин. Все частіше фіксують появу видів, які раніше зустрічалися рідко. За даними Держлісагентства, за останні три роки кількість копитних у Закарпатті зросла на 15–20%. Найпомітніше це відчутно саме в районах, де діють вітроелектростанції.
Особливо швидко відреагували косулі – тварини, які дуже чутливі до будь-якої небезпеки. Їхня зростаюча чисельність свідчить про покращення ситуації. «Ми все частіше бачимо сліди тварин у лісах. Це не випадковість – їм стало безпечніше. Браконьєри вже не почуваються тут господарями», – зазначає місцевий лісничий Михайло.
Вітроенергетика як інструмент захисту природи
«Сучасні технології в енергетиці приносять ще один важливий ефект – екологічний. Камери на турбінах не лише охороняють інфраструктуру, а й допомагають зберігати дику природу Карпат, забезпечуючи контроль над важкодоступними ділянками», – говорить Герасименко.
Окрім охорони природи, місцеві громади отримують фінансову вигоду від розвитку вітроенергетики. Надходження до бюджету зростають завдяки податкам і соціальним програмам, які впроваджують енергетичні компанії.
Досвід інших країн
Україна не єдина країна, де вітроелектростанції допомагають захищати природу. У світі вже існує практика поєднання енергетики та екологічної безпеки:
- Данія: понад 40% електроенергії виробляється з вітру (дані Danish Energy Agency, 2023). Частину турбін встановлюють поблизу заповідників, дотримуючись принципу «нульового впливу».
- Німеччина: на території країни працює понад 30 тисяч вітротурбін, у тому числі в національних парках. Федеральне агентство з охорони довкілля (UBA, 2022) підтверджує, що за умови дотримання буферних зон вплив на тварин мінімальний.
- США: у Каліфорнії, Техасі та Колорадо створено ековітропарки з зонами, де заборонене полювання. Для моніторингу дикої природи використовують камери та сенсори (NREL, 2023).
Такий підхід називається compatible land use – коли територія використовується одночасно і для виробництва енергії, і для збереження довкілля.
Сучасна вітроенергетика демонструє, що технології можуть гармонійно співіснувати з природою. За умови правильного планування та врахування інтересів екосистеми, вітропарки стають не загрозою, а інструментом захисту дикої природи.
