У тендері "Укргазвидобування" взяла участь "Везерфорд Україна" – дочірня компанія ірландсько-американської Weatherford International, яку НАЗК визнало спонсором війни через продовження роботи в Росії та масштабну співпрацю з російськими нафтогазовими державними монополіями.
Про це написав у своєму блозі на “Цензор.НЕТ” експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
“Укргазвидобування” вирішило закупити товарні послуги в компанії “Везерфорд Україна” – дочірньої компанії ірландсько-американської Weatherford International, яка була визнана НАЗК у лютому цього року спонсором війни. А це, на мою думку, значить, що де-факто “Везерфорд Україна” продовжує працювати у Росії, платить там податки на мільйони доларів, а також повністю інтегрована в технологічний процес забезпечення роботи російської нафтогазової галузі”, – зазначив він.
Корольчук переконаний, що в цьому разі гроші “банально осідають на рахунках у Росії”.
“Дехто звинувачує “Укргазвидобування” у тому, що компанія легалізує “спонсорів війни”. Чи можна так сказати? Гадаю, певною мірою дійсно відбувся факт колаборації державного газовидобувного сектору з російським бізнесом, який опинився під забороною в Україні. Та й не просто так цими днями в Антимонопольному комітеті України розглядається прецедентна скарга. Мова саме про “прецедент”, який може у майбутньому стосуватися і нафтогазової галузі, й інших секторів економіки (хоч аграрного, хоч фінансового) на державному, а, може, і міжнародному рівнях”, – написав експерт.
Він вважає, що рішення АМКУ матиме історичне значення, оскільки після нього вже з’явиться відповідь на запитання, чи можуть українські державні органи співпрацювати з тими, хто фінансує війну проти України.
“Проблема материнської компанії Weatherford International (Ірландія – США) насправді не є чимось неймовірним чи надзвичайним. Власники компанії, а отже, і власники української “Везерфорд Україна”, прийняли для себе рішення не йти з російського ринку, працювати там далі, заробляти гроші, платити податки і т.д. Тобто Weatherford International і “Везерфорд Україна” особливо не ховаються у своїй співпраці з Росією. Такий їхній вибір. Судити їх за це не буду. Але тоді постає питання: якщо все відомо, відкрито і публічно, то чому “Укргазвидобування” не зробило для себе висновків, не дистанціювалося від “Везерфорд Україна”, щоб уникнути скандалу?” – наголосив Корольчук.
Експерт додав, що основний замовник “Везерфорд” – відома компанія “Роснефть” під керівництвом Ігоря Сєчина, одного з найближчих бізнес-соратників російського нелегітимного президента Володимира Путіна. Пояснення “Укргазвидобування”, що проти Weatherford немає санкцій РНБО, є виправданням цих доходів російського бюджету, вважає експерт.
“Тому у цьому випадку менеджмент “Укргазвидобування” повинен визначитися: або носити вишиванки, або косоворотки. Інакше в історичній ситуації війни це навіть попахує державною зрадою. Принаймні зараз і за менші провини бізнес отримує підозри за ст. 111 Кримінального кодексу України. РНБО, впевнений, має сказати своє вагоме санкційне слово у цій історії. А саме зараз важлива роль АМКУ, який розглядає цей випадок. І, як я вже казав, це рішення справді може стати історичним, бо або легалізує співпрацю з Росією, або остаточно заборонить “Укргазвидобуванню” та іншим компаніям сидіти п’ятою точкою на двох стільцях одночасно”, – резюмував він.
