Україна розвинула оборонну промисловість, яка виробляє снаряди, бронетехніку та велику кількість модифікацій дронів.
Однак, коли мільярди доларів надходять до вітчизняних виробників, частина витрат оповита таємницею. Це непокоїть аналітиків, які стверджують, що Україна досягла незначного прогресу в приборканні давньої історії корупції в закупівлях, пише The New York Times.
Одним з фокусів уваги аудиторів, які перевіряють військові витрати, є неодноразове присудження Києвом контрактів компаніям, чиї пропозиції були вищими за конкурентів, без пояснень. Внутрішні урядові аудити, переглянуті The New York Times, демонструють десятки таких контрактів, підписаних впродовж року, а також випадки запізнень або неповних поставок, а також передоплат за озброєння, яке так і не надійшло.
Присудження контрактів дорожчим учасникам само по собі не свідчить про корупцію чи марнотратство. Однак аудити ілюструють виклики для України, яка відходить від залежності від озброєння союзників на користь вітчизняного виробництва та міжнародних ринків озброєнь.
Державні аудитори, які вивчали закупівлі Агентства оборонних закупівель України від початку 2024 року до березня цього року, не висували звинувачень у крадіжках чи розтратах, хоча деякі контракти передали правоохоронцям для оцінки. Але у звіті виявлено десятки контрактів на артилерійські снаряди, дрони та іншу зброю, які не були присуджені дешевшим учасникам. Різниця між найнижчими пропозиціями та фактично укладеними контрактами сягнула щонайменше 5,4 мільярда гривень.
Директор агентства Арсен Жумаділов зазначив, що нижчі пропозиції іноді відхиляються, бо «вони можуть не відповідати необхідним стандартам якості, термінів поставок, умов оплати чи іншим ключовим критеріям».
Більшість з приблизно 10 мільярдів доларів бюджету агентства цього року фінансується з українських податків, хоча воно і почало отримувати європейські субсидії. За “данською” схемою, європейські країни зобов’язалися надати понад 1,6 мільярда доларів для закупівлі Україною озброєнь у власній промисловості.
До минулого року значна частина закупівель здійснювалася через посередників, більшість з яких отримували націнку 3% на продажах, згідно з окремим аудитом закупівель до липня минулого року. Агентство залучало таких посередників у 83% контрактів, замість купувати безпосередньо в постачальників, як показав той аудит.
З моменту вторгнення за два місяці Україна вичерпала запаси артилерійських боєприпасів — вразливість, яку тоді тримали в суворій таємниці. Тоді Україна звернулася до торговців зброєю, які раніше експортували українську зброю, з проханням викупити її назад.
Ці торговці, відомі як спеціальні експортні компанії, роками продавали українську зброю в країни Африки та Близького Сходу. 2022 року вони перейшли на імпорт з цих країн, а потім розширили роль до посередництва в угодах Агентства оборонних закупівель з українськими виробниками.
Україна переживає воєнний експеримент із закупівель озброєнь не в кількох великих, усталених оборонних підрядників, а у вирі з понад 2000 постачальників, більшість з яких — стартапи, а інші — крихітні майстерні в підвалах.
Деякі з цих компаній досягли разючих успіхів. Так флотилія морських дронів потопила близько третини Чорноморського флоту Росії. Але з 35 типів наземних чи підводних дронів, вироблених 26 компаніями в Україні, лише три моделі справді потопили російські кораблі, за словами Олександра Камишина, радника президента з оборонної промисловості.
Аудити виявили кілька контрактів, які призвели до запізнень або неповних поставок, а також випадки передоплат компаніям, які не доставили зброю. Вони виявили контракти, підписані з компаніями без попередньої перевірки наявності виробничих потужностей.
Агентство оборонних закупівель експериментує з новими моделями закупівель. Воно створило онлайн-маркет, де армійські командири можуть купувати дрони безпосередньо в постачальників одним чи двома кліками. Директор агентства Жумаділов назвав це «переломним моментом у військовому постачанні».
Як повідомляли раніше Економічні новини, українські ракети “Фламінго” б’ють по НПЗ Росії.
