У Європі перуть уночі, самі обирають постачальників і платять наперед, щоб заощадити.
Декілька років поспіль ціна на енергоносії в Україні неухильно підвищується. Відповідно, зростають тарифи на електроенергію, хоча поки вони ще залишаються найнижчими (див. інфографіку). Перед черговим підвищенням “Сегодня” поговорила з мешканцями інших країн і дізналася, скільки платять вони, як обирають постачальників та заощаджують на “золотих” тарифах.
“ЗЕЛЕНИЙ” – ДОРОЖЧЕ. Найвищі тарифи в тих країнах, які відмовилися від використання атомних електростанцій і зробили упор на розвиток “зеленої енергетики”, заручившись підтримкою суспільства. Один із способів цієї підтримки – підвищення вартості електрики. Лідерами рейтингу стали Данія та Німеччина. Утім, опитуючи мешканців Європи, ми з’ясували, що велика кількість постачальників (у багатьох країнах ви можете обирати, у кого купувати електроенергію) змушує їх змагатися за клієнта: є акційні пропозиції, “нічні” та “денні” тарифи. Висока ціна допомагає виробити дбайливе ставлення до ресурсу в мешканців: майже всі опитані використовують енергозберігальну техніку та лампочки, а найвитратніші справи – на кшталт великого прання – планують на ті дні (або ночі), коли тариф найнижчий.
НІМЕЧЧИНА. У найбагатшій країні Євросоюзу – один із найвищих тарифів. Тому мешканці навчилися ставитися до електрики дбайливо. “На кожен будинок тут припадає по чотири-п’ять постачальників електроенергії, – розповідає “Сегодня” Валентина Мельник, яка живе в Мюнхені. – Звісно, обираємо тих, хто вигідніше. Мій сусід, наприклад, змінив енергокомпанію через зручну акцію: у разі оплати великої кількості кіловат-годин наперед отримуєш знижку на половину вартості. Якщо є гроші, це дуже зручно. Є “нічний тариф”, він дешевший на чверть-третину – залежить від постачальника. Ми ставимо спеціальні лічильники, вони самі знають, коли який тариф. Обігрівання, велике прання – усе це робимо вночі. Споживання можна подивитися через інтернет в “особистому кабінеті”. До електрики ставимося по-німецьки скрупульозно, рахуємо споживання та вимикаємо непотрібні прилади. Тут багато українців – та й німці теж – знімають квартири. Там уже до вартості оренди – скажімо, у 600 євро – входить певна кількість кубів води та кіловат-годин енергії. Головне, її не перевищувати”.
ІТАЛІЯ. Італійці теж можуть обирати, у кого купувати електроенергію. “У нас близько десяти постачальників, і в кожного свої акції та знижки. Вартість різна – уночі, удень, у вихідні дні. Ми, наприклад, перемо вночі у вихідні, бо вартість удвічі менша, – розповідає нам мешканка Равенни Марина Васильєва. – Крім того, оплата залежить від сезону. У середньому на великі квартири (близько 100 кв. м. – Авт.) іде близько 140 євро (приблизно 3850 грн) за два місяці – тут платять саме так, по два місяці. За середньої зарплаті в 900-1000 євро (близько 24-27 тис. грн) цілком нормально, але є й пенсіонери з мінімальною пенсією в 502,39 євро (13802,66 грн), їм, звичайно, складніше. До речі, енергопостачальників змінює в основному молодь – консервативні люди користуються тим, кого обрали давно, хоча бонусів їм за це ніхто не дає”.
ТУРЕЧЧИНА. Наші “заморські сусіди” заощаджують за допомогою техніки. “Постачальник, хоч і є приватною компанією, примусово нав’язаний нам державою, – каже мешканка Стамбула Марі Караденіз. – Минулого місяця я заплатила близько 18 доларів (450 грн). З огляду на те, що вдома користуюся тільки ноутбуком та іноді готую їжу в духовці, економити більше нікуди, тому вся економія полягає у використанні енергоефективної побутової техніки класу А++ й енергозберігальних лампочок. Загалом узимку електрика займає малий відсоток від “комуналки”, а от улітку – десь половину”.
ПОЛЬЩА. Тут використовують двотарифні лічильники. До вартості входить не тільки електроенергія, а й “ціна доставки користувачеві”. Пільговий тариф (уночі та з 14:00 до 16:00) нижчий понад ніж удвічі, що допомагає економити. “Електроенергія тут – одна з найсерйозніших статей витрат. Те, що я платив в Україні за півроку, тут іде за місяць! Тому доводиться ставитися до неї дуже бережливо – вимикати всі прилади, користуватись енергозберігальними технологіями, – каже мешканець Кракова Михайло Шостак. – З платіжки в 150 злотих (1050 грн) приблизно третина (350 грн) – електрика, яка в Україні непристойно дешева”.
КАЗАХСТАН. У Казахстані постачальник фіксований. “Ми не обирали постачальника, та й варіантів немає, – розповідає “Сегодня” Назим Тоганбаєва з Алмати. – У середньому витрачаємо 200-250 кіловат і платимо близько 4000 тенге (близько 300 грн) за середньої зарплати в 150 000 тенге (близько 10 тисяч грн). Звичайно, доводиться заощаджувати – намагаємося не користуватися кондиціонером і мікрохвильовою піччю. Якщо порівнювати з “комуналкою” взагалі, то взимку споживання електрики – це п’ята частина від платіжки, улітку – трохи менше половини”.
ЧОМУ В НАС ДОРОЖЧАЄ. В НКРЕКУ в березні минулого року попередили, що зростання тарифів на електроенергію для населення триватиме до 2017 року й відбудеться в п’ять етапів. Перші три – уже відбулися. За перші півроку 2016-го зростання тарифів на електроенергію в Україні склало 55,7%. Причини, кажуть в НКРЕКУ, прості: по-перше, домогосподарства платять лише 21% від собівартості електрики; по-друге, 60% енергоблоків електростанцій зношені і їх потрібно ремонтувати; по-третє, у держпідприємств – “Укренерго”, “Енергоатома” та “Укргідроенерго” – величезні валютні борги за кредитами перед іноземними банками, які треба якось погашати. Плюс, звичайно, дорожчають самі енергоносії.
Утім, незважаючи на це, ціна за одну кіловат-годину для теплоелектростанцій, що виробляють електроенергію з вугілля, падає. Так, у квітні ТЕС отримували 1,19 грн за 1 кВт*год, у травні тариф зменшився на 9,9% (до 1,09 грн), у червні – ще на 8,1% (до 0,99 грн/кВт*год). Водночас тариф для АЕС з травня зріс на 8,4% – до 45,42 коп., а з липня ще на 9,1% – до 49,54. Зростають і витрати на гідроелектростанції – їхній тариф після підвищення на 45% склав приблизно 1 грн. Регулятор пояснює це тим, що витрати атомників залишилися на колишньому рівні, незважаючи на зниження виробництва електроенергії, а гідроенергетикам треба добудовувати Дністровську ГАЕС. ТЕС у цій ситуації опинилися недофінансованими й зараз відчувають проблеми з накопиченням вугілля на зиму. Тільки в червні вугільні склади ТЕС скоротилися майже вдвічі – з 2,2 до 1,3 млн т.
