У степовій місцевості Борамані в районі Солапур на заході Індії археологи задокументували найбільший з відомих круглих кам’яних лабіринтів. Знахідка стала важливим джерелом нових даних про людську діяльність у регіоні, який традиційно пов’язували не з міськими центрами, а з пересуванням людей, торгівлею та культурним обміном, пише Heritage Daily.
Пам’ятку помітили випадково: дослідники з місцевої природоохоронної організації звернули увагу на незвичні кам’яні візерунки під час звичайних польових робіт і повідомили про них археологів. Повноцінні розкопки не проводили — структура добре збереглася на поверхні.
Лабіринт складається з 15 концентричних кам’яних кіл, викладених з високою геометричною точністю. Вони поступово звужуються й ведуть до щільно закрученої спіралі в центрі конструкції. Саме така форма робить споруду унікальною серед відомих аналогів.
Провідний фахівець з історії лабіринтів Джефф Совард класифікував знахідку як класичний лабіринт, водночас звернувши увагу на її локальні особливості. За його словами, центральна спіраль є характерною рисою індійської традиції та відома під назвою чакравюха.
Чакравюха — це складна бойова побудова, описана в епосі «Махабхарата», яка символізує багаторівневе оточення ворога. Протягом століть цей образ закріпився в індійській культурі й часто відображався у символічних та ритуальних схемах, зокрема й у лабіринтах.
За попередніми оцінками, споруду звели близько 2000 років тому, у період правління династії Сатавахана. Цей час відомий активними торговельними контактами Індії з іншими регіонами. Археологи звернули увагу на подібність орнаментів лабіринту до мотивів, що трапляються на римських монетах, — це може свідчити про зв’язки з римським світом.
Дослідники припускають, що такі кам’яні орієнтири могли використовуватися купцями, які транспортували спеції, шовк, індиго та інші товари з західного узбережжя Індії. Це підкреслює роль місцевості Солапур як важливої ланки у ранніх торговельних мережах Південної Азії.
