У східному Афганістані археологи зафіксували раніше невідомий археологічний комплекс, вік якого перевищує 2500 років. Знахідка дозволяє глибше зрозуміти, як жили спільноти цього регіону задовго до поширення християнства в Азії, пише Arkeonews.
Пам’ятку виявили в районі Алінгар провінції Лагман, у долині Сав неподалік села Сітун. За попередніми оцінками, залишки датуються 1000–500 роками до н. е., тобто належать до ранньої залізної доби.
Під час первинного обстеження дослідники знайшли кам’яні сходи та камери, висічені безпосередньо у схилі пагорба. Також зафіксовано сліди стаціонарних споруд, що вказує на плановане та тривале використання місця, а не на тимчасовий або сезонний табір.
Фахівці зазначають, що камери мають ознаки навмисного проєктування і повторного використання. Подібні елементи зазвичай пов’язані з осілим способом життя та наявністю організованої спільноти.
Окрему увагу привернули керамічні посудини, ймовірно призначені для зберігання або вживання рідини. Хоча ці предмети прості за формою, вони є важливими індикаторами тривалого проживання і можуть свідчити як про побутове, так і про ритуальне призначення комплексу.
Провінція Лагман у давнину виконувала роль стратегічного коридору, що з’єднував долину Кабула зі східними регіонами та басейном Інду. Близько 1000 року до н. е. тут мешкали ранні іраномовні громади, а до VI століття до н. е. територія увійшла до складу великих політичних утворень, зокрема Ахеменідів.
Родючі долини та розвинена річкова система сприяли розвитку землеробства, утворенню поселень і постійному руху населення. Скельні споруди, подібні до виявлених в Алінгарі, відомі й з інших районів Східного Афганістану, однак їх зведення вимагало значних ресурсів і соціальної організації.
Наразі пам’ятка перебуває на початковому етапі документування. Повноцінні археологічні розкопки ще тривають, і подальші дослідження мають допомогти уточнити датування, функції комплексу та його культурний контекст.
Науковці вважають, що відкриття в Алінгарі є важливим кроком для вивчення історії заселення Лагмана та давнього Афганістану, а зібрані матеріали можуть суттєво розширити уявлення про повсякденне життя, архітектуру та регіональні зв’язки минулого.
