Вчені з Університету Каліфорнії в Берклі провели спостереження за зміною пір року на Землі з космосу. Вони з’ясували, що зима, весна, літо і осінь надзвичайно не синхронізовані, повідомляє Science Alert.
Той факт, що два місця розташовані в одній півкулі, на схожій висоті або на одній широті, не гарантує, що в них спостерігатимуться однакові сезонні зміни в один і той самий час. Навіть у регіонах, розташованих поруч, можуть спостерігатися різні погодні та екологічні умови, що формують абсолютно різні середовища проживання.
Це схоже на те, як у сусідніх регіонах можуть діяти різні часові зони. Але межі окреслені самою природою.
“Сезони часто сприймаються як простий ритм — зима, весна, літо, осінь, — але наша робота показує, що природний календар набагато складніший. Це особливо актуально для регіонів, де форма і терміни типового локального сезонного циклу значно різняться за ландшафтом. Це може мати серйозні наслідки для екології та еволюції в цих регіонах”, — заявив біогеограф і провідний автор дослідження Дрю Терасакі Харт.
За допомогою супутникових даних, зібраних за 20 років, вчені створили, за їхніми словами, першу детальну карту зміни пір року в наземних екосистемах Землі.
Нова карта виявляє глобальні регіони, де сезонні закономірності особливо сильно порушені, і ці асинхронності часто спостерігаються в осередках біорізноманіття. Найімовірніше, це не збіг. Велика мінливість погодних умов може мати непрямі наслідки, які стимулюють розвиток біорізноманіття.
Наприклад, якщо природні ресурси у двох сусідніх місцезростаннях стають доступними в різні пори року, це може вплинути на екологію та еволюцію флори і фауни в кожному з них.
Це може навіть означати, що вид в одному місцезростанні досягає свого репродуктивного сезону раніше або пізніше, ніж той самий вид у сусідньому місцезростанні, що перешкоджає схрещуванню. У масштабах поколінь це може призвести до розвитку абсолютно різних видів.
Як ще один приклад можна навести два міста в Аризоні, Фінікс і Тусон. Ці міські центри розташовані всього за 160 кілометрів один від одного, але їхні річні кліматичні ритми абсолютно різні. У Тусоні найбільша кількість опадів випадає в сезон літніх мусонів, в той час як у Фініксі більша частина дощів припадає на січень, і це має непрямий вплив на їхні екосистеми.
Одна з цікавих закономірностей, виявлених на новій карті, полягала в тому, що в п’яти середземноморських кліматичних регіонах Землі, для яких характерні м’які, вологі зими і спекотне, сухе літо, цикли зростання лісів досягали піку приблизно на два місяці пізніше, ніж в інших екосистемах.
Наразі більшість моделей екологічного прогнозування засновані на спрощеній моделі зміни пір року на Землі. Але якщо ми дійсно хочемо знати, як кліматична криза вплине на різні регіони і здоров’я людей, потрібно розглядати особливості окремих регіонів.
