Північний Льодовитий океан, один з найбільш радіоактивних морських регіонів колишнього Радянського Союзу, став місцем для численних атомних підводних човнів, які залишились після епохи, пише експерт у галузі оборонних технологій, ексконсультант Пентагону Рубен Ф. Джонсон для 19FortyFive.
Як йдеться у звіті BBC, під одними з найжвавіших рибних промислів у світі на морському дні розпадаються радіоактивні підводні човни радянської епохи. Через десятиліття Росія все ще готується їх повернути.
Російський радіоактивний підводний кошмар
Протягом 17 років Москва обіцяла прибрати дві радянські атомні субмарини та чотири реакторні модулі, що знаходяться на морському дні. Лише в березні 2020 року президент Росії Володимир Путін підготував проєкт указу про підйом цих човнів. За даними, цей крок мав зменшити кількість радіоактивного матеріалу в Північному Льодовитому океані на 90 відсотків.
У звіті також зазначено, що два атомні підводні човни містять мільйон кюрі радіації, що еквівалентно 25% радіації, яка викинулась в перший місяць катастрофи на Фукусімі.
Не дивно, що ці човни назвали російським “уповільненим” Чорнобилем на морі — катастрофою, що вже давно триває і продовжує погіршуватися.
Радянський Союз мав звичку скидати свої радіоактивні проблеми в море. Книга 1993 року, опублікована екологом Олексієм Яблоковим, коли він був міністром навколишнього середовища, детально описала кількість ядерних суден, які були скинуті на дно океану. Вона окреслила масштаби проблеми, хоча багато інформації з цієї книги була довгі роки засуджена як державна таємниця.
Війна і нездоланні витрати
Величезна кількість атомних підводних човнів, які залишились після холодної війни, потребувала виведення з експлуатації. США і СРСР побудували понад 400 атомних підводних човнів, і ці судна були критично важливими для обох країн як частина їх оборонних систем.
Однак з часом стало очевидно, що ці човни, хоча й мали стратегічне значення, потребують виведення з експлуатації. Вже до 1990-х років Росія мала великий флот атомних підводних човнів, який треба було вивести з експлуатації та утилізувати.
Проте Росія не змогла вирішити цю проблему через економічні труднощі в 1990-х роках. Належне виведення з експлуатації атомних суден вимагало значних ресурсів і часу, включаючи утилізацію ядерних реакторів, керуючих стрижнів та інших елементів.
До певного часу Росія співпрацювала з іншими країнами, зокрема з Норвегією, для утилізації свого атомного флоту. Проте війна в Україні та міжнародні санкції значно сповільнили ці зусилля.
Вихід з проєкту
Норвегія, одна з перших країн, яка співпрацювала з Росією у цій сфері, припинила свою участь у травні 2022 року. Відмова від фінансування двосторонньої комісії з ядерної безпеки з Росією стала наслідком російського вторгнення в Україну. З 2014 року, після анексії Криму, співпраця між двома країнами ставала все більш обмеженою.
Але навіть до цього, Росія виявилась неспроможною самостійно фінансувати та здійснити утилізацію своїх атомних підводних човнів.
Немає технологій
Після катастрофи підводного човна “Курськ” у 2001 році, підйом цього судна на поверхню був здійснений не росіянами, а голландським рятувальним судном. Сьогодні ж, через війну та міжнародну ізоляцію, країни, такі як Нідерланди, не готові надавати допомогу Росії в подібних операціях.
