Вчені зафіксували повторний рух найбільшого у світі айсберга. Гігантська льодяна брила, що позначається на карті світу як A23a, вдвічі більша за Великий Лондон і важить майже трильйон тонн.
Мегаайсберг стояв на морському дні понад 30 років та несподівано почав обертатися на місці. Експерти з Британської антарктичної служби (BAS) підтвердили, що A23a нарешті звільнився від своєї позиції на північ від Південних Оркнейських островів і починає дрейфувати в Південному океані, пише DailyMail.
“Добре бачити A23a знову в русі після періодів застрягання. Нам цікаво дізнатися, чи піде він тим самим шляхом, яким йшли інші великі айсберги, що відкололися біля Антарктиди. І який вплив це матиме на місцеву екосистему”, – сказав океанограф з BAS Ендрю Мейерс.
За словами науковців, спочатку айсберг відділився від шельфового льодовика Фільхнер в Антарктиді ще в 1986 році. Потім він залишався на дні в морі Ведделла, перш ніж почати повільну подорож на північ у 2020 році.
У лютому цього року айсберг опинився в пастці колони Тейлора – явища, коли обертова вода над підводною горою затримує об’єкти на місці, кажуть експерти. Це змушувало A23a обертатися на місці, затримуючи його очікуваний швидкий дрейф на північ.
Проте нові зображення, зроблені космічними супутниками, підтвердили, що айсберг вирвався на волю.
Експерти BAS очікують, що він продовжить свою подорож у Південний океан за Антарктичною циркумполярною течією. Ймовірно, це приведе його до субантарктичного острова Південна Джорджія, кажуть фахівці.
Проте теплі умови в цьому регіоні, ймовірно, призведуть до розпаду A23a на менші айсберги, які згодом розтануть, припускають вчені.
Поряд із супутниками, мегаайсберг вивчають дослідники на борту корабля RRS Sir David Attenborough.
“Ми знаємо, що ці гігантські айсберги можуть забезпечувати поживними речовинами води, через які вони проходять, створюючи процвітаючі екосистеми в менш продуктивних районах”, – сказала біогеохімікиня на борту судна Лаура Тейлор, яка сподівається вивчити вплив айсберга на місцеві екосистеми.
Вчена зазначила, що не знає, яку різницю можуть мати конкретні айсберги, їхній масштаб і походження в цьому процесі.
“Ми взяли зразки поверхневих вод океану позаду, безпосередньо поруч і попереду маршруту айсберга. Вони повинні допомогти нам визначити, яке життя може утворитися навколо A23a і як воно впливає на вуглець в океані та його баланс з атмосферою”, – додала Лаура Тейлор.
