Нове археологічне дослідження показує: наші предки почали збирати, подрібнювати та готувати дикі рослини задовго до появи сільського господарства. Ці висновки руйнують усталену уяву про «палеолітичного мисливця», який жив лише за рахунок м’яса, пише Indiandefencereview.
Що вдалося з’ясувати
Вчені, працюючи з археологічними даними з багаточисельних підприємств у Африці, на Близькому Сході, у Південно-Східній Азії та Австралії, знайшли численні докази переробки рослинної їжі — жорна, кам’яні плити, залишки обсмажених або оброблених коренів, зерен і бобів.
Наприклад, на ізраїльській стоянці Ohalo II (давніші знахідки — близько 23 тисяч років тому) знайдено знаряддя з залишками крохмалю, а також рештки дикої пшениці, ячменю та бобових.
В Австралії, на стоянці Madjedbebe, сліди обробки коренеплодів, насіння і інших дикорослих рослин вказують, що люди вже понад 65 тисяч років тому переробляли рослинну їжу.
Чому це важливо
Автори дослідження стверджують, що рослинна їжа була ключовим елементом харчування наших предків задовго до розквіту землеробства. Переробка диких рослин — подрібнення, термічна обробка, обробіток — давала доступ до складних вуглеводів, жирів і калорій, що було життєво необхідно для виживання.
На думку дослідників, ми — не просто мисливці, які час від часу додавали до раціону рослини. Натомість людський вид із давніх часів був «всеїдним» стилістично і технологічно: здатний використовувати і тваринні, і рослинні ресурси, адаптуючись до різних середовищ.
Що змінює нове дослідження
Це відкриття переглядає класичну картину раннього людського харчування. Якщо раніше вважали, що до появи землеробства люди переважно полювали та їли м’ясо, зараз з’явився доказ, що рослинна їжа й обробка дикорослих продуктів відігравали важливу роль вже десятки тисяч років тому.
