Астрономи отримали безпрецедентно детальний погляд на надмасивну чорну діру в галактиці MCG-6−30−15, розташованій на відстані понад 120 мільйонів світлових років від Землі. Об’єкт має масу приблизно у два мільйони разів більшу за Сонце й демонструє фізичні ефекти, які раніше залишалися поза межами спостережень. Про це пише Indiandefencereview.
Прорив став можливим завдяки рентгенівській місії XRISM, запущеній восени 2023 року. У поєднанні з космічними обсерваторіями XMM-Newton та NuSTAR дослідники змогли виділити спотворене випромінювання атомів заліза, що формується безпосередньо поблизу горизонту подій. Саме в цій зоні простір і час поводяться так, як це передбачав Ейнштейн.
Аналіз показав, що рентгенівське відбиття від внутрішнього акреційного диска виявилося більш ніж у пів сотні разів потужнішим за сигнал від віддаленої газової оболонки. Широка лінія Fe Kα в спектрі свідчить: матеріал обертається на екстремально малій відстані від чорної діри, зазнаючи сильних релятивістських викривлень. Дані також вказують на швидке обертання об’єкта зі спіном не нижче 0,65.
Окрему увагу вчених привернула складна система вітрів. Дослідження зафіксувало щонайменше п’ять різних компонентів, серед яких — пил і потоки високоіонізованого газу, що розганяються до швидкостей близько 20 тисяч кілометрів на секунду. Такі викиди здатні суттєво впливати на еволюцію всієї галактики.
Водночас астрономи помітили аномально слабке відбиття від віддаленої тораної структури, яка зазвичай формує характерний спектральний «горб». Найвірогідніше пояснення — незвичний хімічний склад цієї оболонки з підвищеним вмістом заліза. Подальші спостереження мають з’ясувати природу цих змін і допоможуть краще зрозуміти, як надмасивні чорні діри формують вигляд Всесвіту.
