Пекін вже підготував потужні контрзаходи проти американських компаній у разі загострення торговельного протистояння зі США.
У Пекіні було вжито рішучих законодавчих заходів, які дозволяють вносити іноземні компанії до «чорного списку», вводити проти них економічні санкції та обмежувати доступ США до найважливіших ланцюжків постачання. Так, закон «Про протидію іноземним санкціям» дозволяє КНР оперативно реагувати на дискримінаційні заходи, які вживаються іншими країнами стосовно Китаю, пише видання haggin.az
Зокрема, створено список «ненадійних організацій» за кордоном, що підривають національні інтереси КНР, і чітко регламентується експорт товарів подвійного призначення у відповідь на дії «деяких іноземних держав та організацій, які, використовуючи різні приводи, пов’язані із Сіньцзяном, Тибетом, Гонконгом та Тайванем , чорнять, нападають і перекручують розвиток Китаю, прагнуть його стримування і придушення».
Безумовно, офіційний Пекін спробує у будь-який спосіб налагодити взаємодію з новообраним президентом США і вступити з Трампом у конструктивні переговори. Але якщо дипломатія не дасть бажаних результатів, як це було в 2018 році, Китай, на думку експертів, не лише рішуче захищатиме свої права та інтереси, а й може завдати відчутної шкоди інтересам США, про що свідчать нещодавні «попереджувальні постріли» у вигляді економічних санкцій проти Skydio – найбільшого в США виробника безпілотників, які також поставляються Збройним силам України.
Крім цього, Китай може перейти до стимулюючої монетарної та фіскальної політики. Ну а якщо зростання ВВП почне падати, влада КНР, щоб компенсувати збитки від підвищення тарифів, підвищать імпортне мито на сільгосппродукцію зі США. І не лише. Поряд із соєю, бавовною та кукурудзою, Китай імпортує зі США мікросхеми, позашляховики, скраплений нафтовий газ, нафту, коксівне вугілля, мідь та мідну руду. Тоді як американці купують у КНР смартфони, комп’ютери, літієво-іонні батареї, продукцію із пластику, камери стеження, побутові прилади, взуття, дитячі іграшки та багато іншого.
Нарешті, як відповідь КНР може піти на девальвацію юаня. Наприклад, у разі підвищення митних тарифів до 60 відсотків курс офшорного юаня (котирування CNH) може послабитися рівня 7,5-7,7 одиниці за долар.
У Пекіні вважають, що у торговельній війні між США та Китаєм не буде переможців
Нагадаємо, що у своїй передвиборчій програмі Трамп запропонував запровадити тарифи на імпорт із Китаю на рівні 60 відсотків. До чого може призвести торгова війна між двома найбільшими державами світу здогадатися неважко. Підтвердження у статистиці. У 2022 році китайсько-американський товарообіг досяг 759,4 мільярда доларів, збільшившись лише на 0,6 відсотка. А 2023 року він скоротився вже на 11,6 відсотка, склавши лише 664,45 мільярда доларів.
Невипадково офіційний представник МЗС КНР Мао Нін попередив, що у разі торговельної війни ні Китай, ні США не виграють. «У цій війні
не буде переможців, – наголосив Мао Нін, – і вона не піде на користь світу».
Щодо Трампа, то, судячи з передвиборних заяв, він налаштований дуже рішуче і обіцяє не лише скоротити майже на три трильйони доларів дефіцит торговельного балансу США шляхом введення мит на ввезення товарів з ЄС, а й змусити підприємців перенести свої підприємства до Сполучених Штатів. Зокрема, Трамп пропонував запровадити мита у розмірі 10 відсотків на ввезення будь-яких товарів. При цьому імпорт із Китаю оподатковуватиметься тарифами в 60 відсотків, а мито на автомобілі, вироблені за межами США, становитиме 100 відсотків.
