Сучасні авіаносці вражають уяву своїми розмірами. Так, американський USS Gerald R. Ford (CVN-78) є найбільшим військовим кораблем, який будь-коли побудували, і на його борту зазвичай перебуває понад 75 літаків, більш ніж 4500 осіб особового складу та авіаносна ударна група, що складається з допоміжних суден, які супроводжують його всюди.
Як пише slashgear.com, здоровий глузд підказує, що неможливо приховати об’єкт таких розмірів, який важить понад 100 000 тонн. Однак насправді все набагато складніше. Для цього необхідно зробити кілька кроків, при цьому не порушуючи роботу авіації.
Як пояснює видання, авіаносець може сховатися від ворога, використовуючи методи і тактики, відпрацьовані протягом десятиліть. Спосіб досить простий: авіаносець залишається за межами радіолокаційного діапазону ворожого корабля, перебуваючи прямо за горизонтом.
Однак ховатися від літаків складніше через висоту, на якій вони літають. Першим кроком є вимкнення TACAN (тактичної авіаційної навігації) – радіомаяка, який використовується для повідомлення дружнім літакам про місцезнаходження корабля. При цьому його відключення створює перешкоду для льотного екіпажу на палубі авіаносця, а також для пілотів:
Використовуючи зашифрований радіозв’язок, пілот безпосередньо зв’язується з диспетчерами на кораблі, які направляють його на посадку на відстані близько 23 миль від корабля. Вони забезпечують правильний напрямок для посадки, надаючи інформацію про вирівнювання і дані про висоту. Вони роблять це за допомогою систем дуже низької потужності, що ускладнює їх виявлення”.
Водночас радіозв’язок також може видати положення, якщо він не зашифрований. Це досягається за допомогою процесу радіопеленгацї (RDF), який є засобом геолокації передавача.
“Вживаючи заходів щодо запобігання RDF, авіаносець зазвичай може переміщатися, не розкриваючи своє місце розташування ворогові. Звичайно, вони все ще вразливі для виявлення за допомогою супутників візуалізації або високолітаючих літаків. Проте, враховуючи розміри світового океану, це може бути схоже на пошук голки в копиці сіна, тому авіаносці залишаються значною мірою захищеними”, – наголошується в статті.
