Упродовж усієї кампанії Клінтон засуджувала російську агресію та наполягала, що Захід має більше допомагати українцям.
На відміну від її суперника-республіканця Дональда Трампа, для кандидата в президенти США від демократів Хіларі Клінтон ця виборча – не перші кроки в політиці.
Вона вже встигла побути і першою леді штату Арканзас, і першою леді США, а також сенатором від штату Нью-Йорк і навіть другою в американській історії жінкою на посаді держсекретаря. Клінтон декілька разів приїздила до Києва за останні 25 років у різних іпостасях.
Востаннє в Україні вона була ще до того, як вирішила вдруге боротися за Овальний кабінет. Тоді, 2013 року, Росія ще не окупувала Крим і не розв’язала війну на Донбасі. А Клінтон виступала на саміті YES не в Києві, а в Ялті, переконуючи тодішню українську владу в тому, що угода про асоціацію буде корисною для всіх.
“Ми, США, за те, щоб Україна інтегрувалася в Європу. Тісні відносини України з Євросоюзом будуть вигідні й Україні, і Європі, і всьому світу. Угода про асоціацію та створення зони вільної торгівлі означатиме модернізацію торгових відносин між Україною та величезним світовим ринком” , – говорила вона.
Також Клінтон віщувала Україні “велике майбутнє”, називаючи її природні ресурси та товари, які вона виробляє.
“Список природних ресурсів, якими багата Україна, – природний і сланцевий газ – дає їй можливість рухатися вперед і стати енергетично незалежною країною, а сільськогосподарські продукти, чудові шоколадні цукерки можна експортувати до багатьох країн світу”, – сказала Клінтон, не підозрюючи, що через рік власник однієї з кондитерських фабрик стане президентом України.
У березні 2014 р., не будучи ні держсекретарем, ні сенатором, ні навіть кандидатом у президенти, Клінтон жорстко розкритикувала вторгнення Росії до Криму. Вона порівняла російські дії з анексією територій перед Другою світовою війною, які провів нацистський режим Німеччини.
“Президент Путін та інші росіяни кажуть, що нібито їм довелося вторгнутися до Криму і навіть на схід України тому, що їм треба захистити “російську меншину”. І саме це нам нагадує заяви, зроблені в 1930-х роках, коли Німеччина під керівництвом нацистів стверджувала, що їй необхідно “захистити” німецькі меншини в Польщі, Чехословаччині та в інших куточках Європи. Тому я хотіла б, щоб усі подивилися на речі з історичної ретроспективи”, – сказала Клінтон.
22 січня 2015 р., коли бойові дії на Донбасі розгоралися, Клінтон закликала США надати Україні велику військову та фінансову допомогу.
“Я абсолютно впевнена, що США мають робити набагато більше для того, щоб Україна змогла захистити свої кордони. Нове обладнання, нова підготовка для військових – ось, що потрібно зараз Україні. США і НАТО дуже неохоче це робили і, я так розумію, тільки через те, що це в’язка й потенційно небезпечна ситуація”, – заявила Хіларі Клінтон.
“Тепер я думаю, що українська армія й український народ, які борються з бойовиками, довели, що вони гідні більшої підтримки”, – додала Клінтон.
12 квітня 2015 р. Хіларі Клінтон офіційно оголосила про початок своєї боротьби за пост президента США, наголосивши, що американцям “щодня потрібен чемпіон”. І саме вона хоче таким “чемпіоном” стати.
Уже через два дні після оголошення своїх намірів Клінтон нагадала про війну в Україні і закликала зберегти НАТО.
“Зважаючи на підвищену агресивність Росії, яка всіляко залякує країни Балтії, і те, що ми бачили в східній Україні, і прагнень Росії перекреслити карту Європи, не в наших інтересах послаблювати НАТО”, – наголосила вона.
9 вересня 2015 р. Клінтон знову заявила про необхідність більш жорстко відповісти на дії Росії в Україні та Сирії, наголосивши, що мета Москви полягає в тому, щоб “протистояти та підривати американський вплив скрізь і завжди”.
Вона опосередковано засудила м’якість адміністрації президента Барака Обами в питанні війни на сході України та наголосила, що Вашингтон має робити більше для того, щоб допомогти Києву протистояти агресії Москви.
“Я була і є переконаною, що нам потрібні концентровані зусилля, спрямовані на те, щоб підвищити ціну агресії для Росії і для Путіна зокрема. Я думаю, що ми зробили недостатньо”, – сказала Клінтон.
“Я з тієї категорії людей, які хочуть, щоб ми зробили більше у відповідь на анексію Криму та дестабілізацію України, яка триває”, – додала вона.
У липні 2015 р., виступаючи в Нью-Гемпширі, Клінтон говорила про те, що США слід бути “мудрішими” в політиці щодо Росії та загроз, які надходять з її боку.
“Україна – не член НАТО, але якби вона мала членство в альянсі, нам би довелося відповісти на анексію Криму. І нам не хочеться, щоб справа дійшла до цього. Тому нам треба бути мудрішими щодо Путіна та його амбіцій. Я мала з ним справу. Я знаю його. Він не проста людина”, – сказала кандидат у президенти США, додавши, що треба намагатися шукати спільний точку зору “навіть з тим, чиї погляди на світ дуже відрізняються”.
Упродовж усієї виборчої кампанії штаб Клінтон неодноразово критикував республіканця Дональда Трампа за його скандальні заяви щодо можливого визнання російської анексії Криму та “ненападу” Росії на Україну.
У вересні цього року Клінтон зустрілася з президентом України Петром Порошенком у Нью-Йорку, куди він приїхав для участі в засіданні Генеральної асамблеї ООН. Під час зустрічі вони говорили про ситуацію на Донбасі та агресивну поведінку Росії.
“Співрозмовники погодилися, що в протистоянні російської агресії важливим є зміцнення трансатлантичної єдності та солідарності з Україною. Було також відзначено дієвість політики санкцій проти Росії”, – повідомила прес-служба українського президента.
