Геофізики з Канади і США пояснили наявність водойм на поверхні Марса три мільярди років тому.
Приблизно в цей час на Марсі протягом декількох сотень тисяч років був період потепління, пов’язаний з утворенням парникових газів.
Цей період був тісно пов’язаний з формуванням теплої і щільної газової оболонки. Дані умови, як показали вчені, могли бути викликані викидами з літосфери планети газу метану. Після появи метанової атмосфери на планеті утворилася мережа річок і морів, яка покривала значну частину поверхні, деякі сухі русла помітні з орбіти навіть зараз.
Однією з причин вивільнення метану з літосфери в атмосферу вчені називають варіації кута нахилу осі власного обертання Марса відносно площини його околосолнечной орбіти.
До подібних висновків учені дійшли в результаті комп’ютерного моделювання. “Це, напевно, найбільша слабкість нашої моделі. Всі наші докази непрямі”, – визнають дослідники.
Потепління чергувалися з похолоданнями, причиною настання останніх називається втрата атмосферою метану. Саме в ці періоди зменшувалися і зникали моря на Марсі.
Раніше вчені припускали, що марсіанські вулкани могли б викидати достатньо парникових газів, щоб нагріти планету і розтопити лід. Але вулкани не могли стати причиною глобального потепління, яке тривало багато тисяч років. Астероїди б нагрівали планету ще менше часу. Таким чином, гіпотеза про метан здається зараз найбільш вірогідною.
