У разі успіху в Молдові, Москва зможе реалізувати масштабніший сценарій блокади, активізувавши ультраправих у країнах по всьому західному кордону України.
Початок польської блокади кордону з Україною в листопаді 2023 року – це частина набагато глобальнішого сценарію логістичної ізоляції країни, курований із Росії. Водночас у Румунії та Молдові маргінальні та ультраправі прояви не отримали особливої підтримки, однак це не означає, що не буде нової спроби.
Про це йдеться у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та військово-політичного оглядача групи “Інформаційний спротив” Олександра Коваленка.
Польська блокада кордону була в інтересах Росії
Польська блокада українського кордону стала центром уваги як вкрай недружній акт, який влаштували поляки у критичний для України час. Цей акт повністю грав на руку російським окупантам, адже завдяки блокаді ускладнилися постачання різної специфічної продукції.
“Складалося враження, що польські фермери і політичні сили, що їх підтримують, діяли лише в інтересах Росії. А можливо, не складалося, а так і було… Адже протестуючи проти провезення українського зерна, польські фермери якось не особливо згадували той факт, що через територію Польщі йшло втричі більше російської агропродукції – понад 12 млн тонн”, – звернув увагу Коваленко.
Він переконаний що блокада кордону з Україною була цілеспрямованою і замовною операцію, організованою політичними силами, які тією чи іншою мірою афілійовані з Росією.
Як доказ цілеспрямованості блокади аналітик навів той факт, що протести організовувала ультраправа “Конфедерація свободи і незалежності” – коаліція ультраправих політичних партій Польщі, які сповідують євроскептицизм, християнський фундаменталізм, монархізм, націоналізм, антисемітизм.
Також дії фермерів і популістів негласно підтримувала польська партія “Право і справедливість”, але, як вказує оглядач, головними блазнями на арені були ультраправі.
“Це не дивно, адже саме такі політичні сили завжди викликали інтерес і симпатії у Росії, яка зміцнювала з ними негласні контакти, а часом прямо фінансувала – наприклад, як “Альтернативу для Німеччини”. Але історія з блокадою кордону з Україною мала стати більш масштабною, ніж ми могли спостерігати”, – йдеться в матеріалі.
Маргінальні прояви в Румунії: територіальні претензії та блокада кордону фермерами
Коваленко пояснив, що архізавданням РФ у другій половині 2023 року була повна блокада України на її західних кордонах. Мета ворога – на момент наступу російських військ створити катастрофічний дефіцит у постачанні західними партнерами військової допомоги для ЗСУ, яка й так сповільнилася і зменшилася.
Оглядач звернув увагу, що разом із керованими ультраправими силами польськими фермерами пожвавилися аналогічні сільськогосподарські сили в інших сусідніх з Україною країнах.
Так, у листопаді 2023 року румунська сенаторка Діана Шошоаке закликала забрати в України частину територій. Політикиня є засновницею партії S.O.S, і відома своїми зв’язками із росіянами. У розпал повномасштабної війни в Україні у березні 2022 року Шошоаке зі ще трьома парламентарями зустрілися з послом РФ у Бухаресті, “погоджуючи свою інформаційну роль у ході війни”.
Водночас голова національної ради партії “Альянс за об’єднання румунів” Клаудіу Тирзіу закликав владу Румунії не відмовлятися від територіальних претензій до України. Політик виступив за те, аби “забрати” Бессарабію, Північну Буковину, Закарпаття тощо.
“В унісон із цими заявами румунські фермери спробували блокувати кордон з Україною, у чому їх підтримали з боку Молдови (тут сторону фермерів підтримувала маріонетка Кремля – Додон), хоча цьому епізоду в наших ЗМІ було приділено небагато уваги. Щоправда, ці спроби марніли за своєю результативністю з польською блокадою і не були довготривалим і масовим явищем”, – йдеться у публікації.
Зазначається, що хвиля невдоволення фермерів виникла в Румунії не тільки в унісон із поляками, а й на тлі того, як Київ і Бухарест почали вирішувати питання обходу Польщі завдяки новій магістралі, що будувалася.
На думку Коваленка, найуспішнішим сценарієм блокади України став лише польський, а румунський та молдовський виявилися провальними. Усе тому, що рушійною силою блокади завжди були ультраправі маргінали, і лише в Польщі вони отримали підтримку від правлячої партії “ПіС”, яка намагалася звинуватити Україну у своїй провальній економічній політиці.
Водночас у Румунії та Молдові маргінальні та ультраправі прояви не отримали особливої підтримки, але означає, що не буде нової спроби, попередив військово-політичний оглядач.
Важлива роль Молдови у майбутній концепції блокади України
У статті йдеться, що в Молдові відбувається процес консолідації так званої опозиції. Йдеться про по суті об’єднання проросійських політичних сил – “Відродження”, “Шанс”, оголошена поза законом партія Ілана Шора, а також башкана Гагаузії Євгенії Гуцул – до єдиної партії “Победа”. Зазначається, що це об’єднання відбулося під “благословення” кураторів з Москви. Формальним лідером об’єднання обрано Гуцул.
Коваленко прогнозує, що Молдова 2024 року може стати основним полем майбутньої боротьби Росії за відновлення контролю над республікою шляхом об’єднання в одну усіх маріонеткових проросійських політсил.
“Цього року жарти закінчилися і кураторам потрібний результат, а не банальне розпилення бюджету, оскільки Молдова відіграє важливу роль у майбутній концепції логістичної блокади України”, – зазначається в матеріалі.
Оскільки у Москві розуміють, що силовий варіант захоплення влади в Кишиневі не спрацює, адже за законну владу президентки Маї Санду вступиться Україна, росіяни обрали винятково гібридний, латентний, соціально-політичний шлях.
“У разі успіху в Молдові Москва зможе реалізувати масштабніший сценарій, активізувавши ультраправих у країнах по всьому західному кордону України. В умовах відновлення допомоги нашій країні та непередбачуваних наслідків президентських виборів у США такий сценарій обмеження логістики в Україні може стати одним із найефективніших. І в цьому питанні ультраправі сили будуть залучені як основний локомотив ширшої блокади”, – прогнозує Коваленко.
