Вранці 17 вересня, коли по всій Росії відкрилися виборчі дільниці для триденного голосування, у центрі Москви утворилася величезна черга, що нагадувала чергу за горілкою під час антиалкогольної кампанії Михайла Горбачова. Різниця в тому, що тоді люди стояли в черзі добровільно. Тепер їх примушували.
Кожен, хто працює на державну організацію, був фактично зобов’язаний проголосувати до полудня. Попри те, що ніхто цього офіційно не визнає, але відмова від голосування принесла б негативні наслідки для держслужбовців на роботі, пише Financial Times, інформують Економічні Новини з посиланням на ZN.UA.
Похмура ранкова черга та вибори в цілому показали апатію росіян. Офіційна явка склала 52 відсотки на виборах, що забезпечили більшість для партії «Єдина Росія», яка підтримує президента Володимира Путіна.
Люди сподівалися, що як тільки вони віддадуть свій голос, влада залишить їх у спокої, принаймні до наступного разу, коли їхня лояльність знову знадобиться.
Цього разу держава намагалася «підкупити» військовослужбовців та представників правоохоронних органів одноразовою виплатою у 15 тисяч рублів, призначену для «захисту соціальних потреб» одержувача перед голосуванням. Інші соціальні групи, такі як багатодітні сім’ї та пенсіонери, отримали по 10 тисяч рублів.
У системі, в якій держава є головним гравцем, арбітром та роботодавцем, вибори – це ретельно спланований ритуал. Але контролюючи покірне населення, Кремль створив громадян, які вважають за краще працювати на когось іншого, бажано на державу, а не вести власний бізнес. Крім того, режим посіяв недовіру до опозиційних активістів.
Соціальні маніпуляції цим порядком зрештою спровокують кризу людського капіталу. Апатичне населення не призведе, наприклад, до необхідного зростання продуктивності праці. Основна економічна мотивація, яку часто висловлюють навіть молоді респонденти під час опитувань – це «отримати іпотеку, виплатити її, отримати ще одну позику та виплатити її», така логіка не сприятиме розвитку країни.
Звичайні росіяни просто не вірять, що вони можуть щось змінити. Натомість вони шукають майбутнє у ностальгічних візіях минулого, укріплених державною пропагандою.
В недавньому опитуванні половина респондентів заявили, що хотіли б повернутися до радянської політичної системи, тоді як 62 % хотіли б мати планову економіку за радянським зразком. Інше опитування показало, що популярність радянського диктатора Йосипа Сталіна серед молодих росіян зростає. Охоплена колишніми часами імперії, путінська Росія рухається назад.
Ув’язнений лідер опозиції Олексій Навальний та його прихильники намагалися розпалити політичний вогонь серед розчарованих виборців, використовуючи кампанію «розумного голосування». Людей заохочували голосувати за кандидата від опозиції з найкращими шансами перемогти претендента від партії «Єдина Росія». Метою було показати Кремлю, що його влада не є абсолютною. Але найбільш життєздатними альтернативними кандидатами часто були ті, хто балотувався від Комуністичної партії.
Тим часом влада у Москві цілком задоволена сформованою системою, яка включає жорстокі репресії проти політично активних громадян. Але, крім погіршення якості людського капіталу Росії, існують і інші проблеми, зокрема застій реальних доходів населення та зміни у глобальному споживанні енергії.
Кремль не завжди буде отримувати доходи від нафти та газу, щоб купити лояльність людей. Путін і його оточення покладаються на те, що протягом усього часу їхнього перебування при владі в країні буде достатньо політичного та економічного зростання. А те, що станеться з країною після них, після 2030-х років, їх мало хвилює, резюмує видання.
