У Європі може початися режим глибокого заморожування.
У новому дослідженні команда з Університетського коледжу Лондона виявила, що Гольфстрім — життєво важливий потік теплої води й він, ймовірно, особливо чутливий до змін клімату. Результати нової роботи вчених показують, що глобальне закипання планети врешті-решт може призвести до зникнення Гольфстріму, внаслідок чого середня температура в Європі знизиться до 15°C, інформує ФОКУС.
За словами провідного дослідника, доктора Джека Вортона, якщо в майбутньому вітри стануть слабшими, це може призвести до слабшання Гольфстріму, а відтак температура в Європі значно знизиться. У своїй роботі вчені використовували кліматичні моделі, які допомагають прогнозувати кліматичне майбутнє планети.
Гольфстрім — потік теплої води, що тече вздовж східного узбережжя Північної Америки через Атлантику і Європу. Після прибуття він виділяє теплову енергію в атмосферу, підтримуючи в Європі вищу температуру, ніж могла б бути в іншому випадку.
Деякі більш ранні дослідження вже показали, що через кліматичну кризу, що нависла над планетою, океанські течії слабшають, що впливає на клімат Землі. У новому дослідженні вчені зосередилися на тому, щоб зрозуміти, як велике зрушення кліматичних умов може вплинути на Гольфстрім у майбутньому. Для цього команда заглянула глибоко в минуле планети.
Результати показують, що близько 20 000 років тому планета перебувала під владою останнього льодовикового періоду, внаслідок чого більша частина Північної півкулі була вкрита крижаною шапкою. Але тепер вчені вважають, що Європа в цей період, ймовірно, могла зберегти теплий клімат, попри навколишній холод — причиною тому особливо сильний Гольфстрім.
У своїй роботі вчені зібрали зразки відкладень по всьому узбережжю Північної Кароліни та Флориди. Вивчивши їх, команда виявила присутність стародавніх мікроорганізмів, відомих як форамініфери. За словами співавтора дослідження, професора Девіда Торнеллі, ці скам’янілості використали, оскільки хімічний склад їхніх мушель фіксує щільність води, в якій вони колись жили.
Оскільки вода Гольфстріму дуже тепла, вона менш щільна, ніж приполярна вода, тож дослідники могли б використати густину, зафіксовану черепашками, щоб визначити, куди міг би текти Гольфстрім. Відомо також, що швидший потік здатний переносити більші шматки матеріалу, а тому вчені вивчили різні розміри зерен у відкладеннях — це дало змогу визначити швидкість потоку.
Далі вчені використовували свої вимірювання і доповнили їх даними фізики океану. Команда підрахувала, що в ті часи Гольфстрім був удвічі глибшим і вдвічі швидшим, ніж сьогодні. Вчені припускають, що це було пов’язано з наявністю сильніших вітрів у субтропічній частині Північної Атлантики.
Команда зазначає, що ці результати є вельми тривожними для майбутнього планети, оскільки припускають, що сила Гольфстріму залежить від кліматичних факторів. За словами професора Торнеллі, океан переносить величезну кількість тепла по всій земній кулі, а зміна його течій може змінити те, скільки тепла і куди буде йти. Це зі свого боку вплине на клімат Землі.
У результаті вчені вважають, що зміна режиму в океані призведе до ослаблення Гольфстріму. Якщо потік втратить швидкість, це неминуче змінить клімат планети.
