Душанбе взагалі не розглядає питання про можливе приєднання до Євразійського економічного союзу (ЄАЕС).
Про це заявив офіційний представник МЗС Таджикистану Шохін Самаді.
Раптовий коментар пана Самаді з питання, яке в Душанбе навіть не обговорювалося, спровокований «граціозними рухами слона в посудній лавці», де слоном перед здивованою таджицькою публікою виступила російська дипломатія в особі її шефа – міністра Сергія Лаврова.
Виступаючи перед військовослужбовцями дислокованої у Таджикистані 201-ї військової бази, глава російського МЗС заявив дослівно таке: «Прообраз нової архітектури безпеки та розвитку співробітництва – це ШОС, ОДКБ, СНД та ЄАЕС. Розраховуємо, що наші таджикистанські господарі, які надають цю гостинну територію, незабаром визначать собі вигоди від приєднання до ЄАЕС. Люди над цим працюють. Є спеціальний механізм консультацій».
Але 201-а військова база – це не просто одна з військових баз, а один із інструментів впливу Кремля у Центральній Азії. І все, що говорять там офіційні російські представники, те, на що вони орієнтують командування та особовий склад у регіоні, завжди вивчається буквально під лупою.
Природньо, що подібна заява шефа російської дипломатії не могла не викликати реакції у відповідь, яка виявилася дуже жорсткою. Начальник департаменту інформації та друку МЗС Таджикистану Шохін Самаді не просто заявив, що «питання про приєднання Таджикистану до ЄАЕС не стоїть на порядку денному». Але й додав, що це навіть не обговорювалося ні на зустрічі Володимира Путіна з президентом Емомалі Рахмоном, ні на переговорах самого Сергія Лаврова із міністром закордонних справ Сіродидждіном Мухріддіном.
І взагалі, не треба нам тут у Душанбе із Москви вказувати, куди вступати. Не часи СРСР, тому охолоньте і перестаньте розмовляти в такому тоні. Принагідно, як це часто в будь-якому дипломатичному і не тільки скандалі і буває, продемонстровано дві дуже важливі обставини.
З одного боку – обмеженість того впливу, який Москва тепер має на Душанбе. Страх перед «великим братом» тут суттєво розвіявся, що насамперед є наслідком тієї бездарної політики, яку два десятиліття тут проводила російська влада.
З іншого – інцидент, що відбувся, дає прекрасне розуміння того реального становища, в якому Москва виявилася завдяки війні проти України. Реакція Душанбе – це, за великим рахунком, те дзеркало, в якому відобразилися і так звана «велич Росії», і «професійна сила та інтелектуальна міць» російської дипломатії.
Головна нинішня «геополітична реалія», про яку так люблять поміркувати в Москві, полягає в тому, що ніхто у світі, навіть учорашні союзники та клієнти Росії, не вписався у путінську військову упряжку.
Уряд Казахстану заборонив своїм банкам проводити платежі за постачання до Росії високотехнологічної продукції, що постачається в рамках контрабандного сірого «паралельного імпорту»
Більше того, намагається максимально дистанціюватися від токсичного Кремля, як це послідовно робить Казахстан, який буквально за два останні дні спочатку заборонив своїм банкам проводити платежі за постачання до Росії високотехнологічної продукції, яка постачається в рамках контрабандного сірого «паралельного імпорту». А потім і нова міжнародна біржа Казахстану ITS оголосила, що не працюватиме з російськими брокерами та російськими цінними паперами.
І якщо виходити з того, що нова битва Москви за утримання країн Центральної Азії в середовищі «дружніх» Росії держав тільки розгортається і відбуватиметься в індивідуальному порядку, у роботі з кожною столицею регіону, то цілком можна сказати, що Кремль її вже почав програвати. Що останнім часом взагалі стає для нього правилом та традицією.
