Після 3000 років подорожі галактикою світло від вибуху зорі скоро з’явиться на нічному небі Землі. За словами астрономів, це буде космічною подією, яка трапляється “один раз у житті”, пише The Independent.
Зазначається, що Палахкотливу Зірку не бачили з 1946 року, вперше її було помічено 800 років тому. Астрономи стверджують, що вона з’явиться як надзвичайно яскрава зоря, яку буде важко побачити неозброєним оком впродовж наступних кількох днів або тижнів.
Науковці пояснюють, що яскраве світло є результатом періодичного термоядерного вибуху, який відбувається у подвійній зоряній системі, що складається з червоної гігантської зірки і білого карлика розміром із Землю.
Також гравітація білого карлика притягує водень з червоного гіганта, спричиняючи зростання тиску та тепла, доки не відбудеться потужний вибух.
“Це подія, що відбувається раз у житті, яка створить багато нових астрономів, дасть молодим людям космічну подію, за якою вони зможуть спостерігати самі, ставити власні запитання і збирати власні дані. Існує кілька повторюваних наднових з дуже короткими циклами, але, як правило, ми не часто бачимо повторний спалах протягом людського життя, і рідко такий, що знаходиться так близько до нашої системи. Це неймовірно захоплююче – сидіти в першому ряду”, – запевнила доктор Ребека Хаунселл, асистент наукового співробітника, що спеціалізується на наднових в Центрі космічних польотів ім. Годдарда NASA в Грінбелті, штат Меріленд.
Астрономи додали, що таке явище можна буде спостерігати близько тижня в районі сузір’я Геркулеса, а найкраще спалах можна знайти завдяки спеціальному астрономічному застосунку на смартфоні або планшеті.
На думку вчених NASA, поява цього рідкісного небесного явища може надихнути наступне покоління астрономів та науковців. Також цей спалах дасть унікальну можливість вивчити структуру і динаміку зоряних вибухів.
“Зазвичай наднові (зірки – ред.) настільки слабкі і далекі, що важко чітко визначити, де сконцентрована енергія, що вивергається. Ця наднова буде дуже близькою, за нею спостерігатиме багато очей, вивчатиме різні довжини хвиль і, сподіваємось, дасть нам дані, які допоможуть почати розгадувати структуру і специфічні процеси, що відбуваються в ній”, – підкреслила Хаунселл.
